Встигли!

Мій дідусь сповідався ще тоді, як ішов до шлюбу, а коли тяжко захворів, мав 80 років. Ми з мамою багато разів просили його, щоб посповідався, але він завжди відмовлявся: „Я ще не вмираю”. Я зрозуміла, що тут замало говорити, треба молитися і почала дев’ятницю до Божого Милосердя.

Якраз в останній день дев’ятниці дідусю стало дуже погано. Я набрала відваги і знову запитала про Сповідь. Цього разу відповідь була „так”. Ми сіли з чоловіком в машину і „полетіли” за священиком, бо бачили, що дорога кожна хвилина. Приїхали до отця-пароха, а його якраз не було вдома. Я не переставала молитися : „Ісусе, поможи!” І коли ми сідали в машину, над’їхав отець. Я пояснила ситуацію, отець заїхав до церкви, взяв Св. Тайни і приїхав висповідати дідуся.

Під час Сповіді ми з мамою гаряче молилися за дідуся, щоб він добре висповідався, бо знали з розповідей інших, що диявол в ці останні хвилини особливо воює, щоб затягнути душу до пекла. За пів години отець вийшов, ми були йому дуже вдячні, а коли повернулися до дідуся, побачили на його обличчі спокійну посмішку – дідусь спочив у Господі. Встигли!

Світлана, 35р.