Покаяння – дорога до оздоровлення
Я хочу розповісти як знайшла дорогу до Бога.
За моїх молодих років я допустилася багатьох тяжких гріхів. Я знала, що є Бог, але жила за принципом – Бог сам по собі, а я сама по собі. Переймалася тільки житейськими турботами, створила сім’ю, народила двох синів. Але настали в моєму житті і не легкі дні. Спочатку захворіла мама, в неї була пухлина. Але ні лікарі, ні екстрасенси їй не допомогли. Вона пішла з життя. А через два роки захворів і батько, мав серцеву астму. Напротязі двох років мав тяжкі приступи хвороби. І знову горе прийшло до нашої родини. З життя пішов батько, а через місяць і моя братова, яка мала також пухлину.
Через два роки захворіла і я. В мене з’явилась несподівано на грудях пухлина. Мені стало страшно і я була в розпачі. Скільки сліз я виплакала ночами потай в подушку, щоб не бачила моя сім’я. Я знала, що коли звернуся до лікарів, то мені скажуть робити операцію, але я бачила як ця хвороба забрала від мене моїх рідних.
Тільки тоді я згадала про Бога! Я щиро молилася до Матері Божої, щоб Матір Божа мене оздоровила, продовжила мені життя заради моїх дітей, молодшому на той час було 10 років. Я вірила і молилася…
Мати Божа зглянулась наді мною, за два місяці пухлина щезла зовсім. Я дякувала Небесній Матері за Її ласку, раділа і всім розповідала, яку силу має віра і молитва до Бога. Згодом я знову менше молилася. І тут хвороба повернулася, але пухлина з’явилася на другій груді. Я зрозуміла, що образила Бога своїм недбальством і збайдужінням до Христової віри. Я ще багато разів каялася і просила прощення за свої гріхи. Бог змилувався наді мною вже вдруге, пухлина розійшлася. З того часу я почала читати релігійну літературу, щиро молюся і вірю, що Бог завжди зі мною.
Я написала Вам про своє життя для того, щоб у тяжкі хвилини Ви не впадали у розпач, а мали велику віру в Бога і щиро молилися. Бог любить нас усіх!
Люба (м. Львів)
