Яблука

В молитовній боротьбі мені найбільше подобається те, що через молитву людина пробуджується до життя з Богом. Перед тим, коли я говорила, що є віруючою, то думала це щиро. Але при цьому зовсім не усвідомлювала, що те найцінніше, що дає віра – відношення до Бога, мені бракувало. Тепер вже бачу, що віра без молитви є лише якимось поглядом, який напевно і ціню, але який мене залишає саму на себе, я не міняюся внутрі.

Молитва принесла мені щось прекрасне. Я почала свідомлювати, що можу дійсно жити з Богом, тому що Бог живе зі мною. На таких дрібних речах пробуджується вдячність Господу і з цим спізнання Його турботливої опіки наді мною! Це для мене була несподіванка. Однією з таких дрібниць було те, що я мала привичку кожного дня на снідання купляти собі два яблука. В цьому часі я жила на квартирі в одних дуже добрих людей. Одного разу після Св. Літургії мені прийшла думка, що сьогодні могла б ці яблука не купувати – заради Господа Ісуса. Тоді усвідомила, що цю думку навіть не хочу припустити. Та ж нічого злого в тому нема – купити собі яблука, з другого боку це не давало мені спокою – не хочу пуститися такої дрібниці.

Ласка Божа перемогла. Добре, не буду їх купувати. Повернулася на квартиру. У дверях зустрілася з господарем дому, який у руках тримав коробку, усміхнувся і сказав:,,Ми мали гостей, це для вас.” Коробка була повна великих червоних яблук!

Так ось для чого Господь хотів це. Йому зовсім не розходилося про ті двоє “моїх” яблук, але щоб я спізнала, що означає ради Нього чогось відректися. Це означає – визволене серце та всього у сто раз більше!

п. Марія, 35р.