БОЖЕ СЛОВО ПЕРЕМОГЛО!
Мій батько вже декілька років підряд кожного літа їздить на реколекції. І цього літа тато запланував, що поїде. Вибрав собі конкретний термін. Батько дуже вольовий чоловік і коли щось запланує, то обов’язково це зробить. Два тижні перед реколекціями тато запланував дуже важливу роботу з фасадним ремонтом будинку. Казав, що встигне ще зробити. Але тому що погода була несприятлива для ремонту, тато почав працювати декілька днів перед реколекціями, коли випогодилось. За два дні тато повідомляє, що на реколекції не поїде тепер, бо мусить докінчити роботу, не може так лишити. Мусить докінчити і крапка. Поїде на інший термін. Жодні вмовляння не допомагали. Я усвідомлювала, що коли тато не поїде тепер на цей термін, то взагалі не поїде на реколекції, бо батька потім чекали важливі невідкладні. Я віддала все в руки Божі. Тато продовжував ремонт і не хотів міняти свого рішення. Ввечері, коли мали початись реколекції, тато спокійно працював на риштовці.
На другий день вранці мама повідомляє, що тато дзвонив і що передає вітання з реколекцій. Я не могла вийти з дива, ще раз перепитуюсь, а мама каже: «Тато сьогодні зранку поїхав на реколекції!» Ще мама розповіла, що ввечері тато молився і відкрив ясне Боже слово (Рим.8,5-8), а саме ця цитата: «…бо прагнення тіла веде до смерті, а прагнення духа – до життя і миру» засягнула тата до серця. Він усвідомлював, що це сам Бог промовляє до нього і хоче, щоб тато їхав тепер на ці реколекції і що Господь сам потурбується про ремонт. В ті дні, коли тато був на реколекціях, падав дощ. Отже, тато і так не зміг би працювати. Дякую Ісусові, що Він є всемогутній Бог і Його слово перемагає всяку темряву і дає силу сповняти Божу волю!
(Софія)
