2015 рік – рік реформи Католицької Церкви

Україна, 12.12.2014 р.

Росія в 2015 році святкує ювілей 1000-ліття від смерті св. Володимира, який охрестив руський народ. У Чехії буде святкуватися ювілей 600 років з моменту трагічного спалення священика Яна Гуса, який боровся проти згіршуючого життя священиків. У Вірменії є сумний ювілей 100 років від геноциду народу. В Європі згадуємо 70 років з моменту завершення ІІ Світової Війни.

Візантійський Патріархат звертається до керівників Католицької Церкви із закликом провести радикальну реформу всередині Католицької Церкви, яка перебуває під Божим прокляттям – анатемою. Папа Римський Іван XXIII оголосив початок II Ватиканського Собору під гаслом аджорнаменто. Собор не вирішив основної проблеми Церкви – тобто внутрішню обнову через правдиве покаяння, а також ефективно не реагував на негативні явища світу, які впливали на Церкву. Йшлось, передусім, про інвазію окультизму, про єресі неомодернізму, прихованого за т.зв. історично-критичним методом, про моральні проблеми, питання атеїзму, матеріалізму… Модернізм був засуджений святим папою Пієм Х вже в 1907 році. Собор замість того, щоб повернути серця і обличчя людей до Бога, літургійною реформою повернув вівтар разом зі священиком спиною до кивоту. Настала десакралізація храму і мислення. Літургійна реформа відвернула увагу від поширення єресі неомодернізму і, навпаки, її підтримала. Декларація Nostra aetate про т.зв. пошану до інших релігій, а фактично до їх демонів, створила передумови до внутрішньої апостазії. Єресі і синкретизм в рамках аджорнаменто були поставлені на перше місце. Бенедикт XVI признав, що існував неписаний закон, що на найвищі посади в Церкві обиралися люди з духом світу. Цими кроками II Ватиканський Собор розпочав процес поступового вигнання Духа Божого, Духа правди та життя з Церкви, і дав можливість, щоб на ключові місця потрапив дух Асижу, дух синкретизму, якому потім офіційно відкрив двері Іван Павло II. Сьогодні ми бачимо плоди. Повторюємо це слово – «плоди», бо неомодернізм і синкретизм були причиною морального розкладу (педофілія серед священиків в Європі і в Америці), принесли узаконення гомосексуалізму і гендерних збочень, відкинення справедливого законодавства і прийняття антизаконів, які ведуть до поступового морального, духовного і фізичного автогеноциду окремих народів.

Проголошення Івана XXIII та Івана Павла II за святих є насмішкою над Євангелієм і усією правовірною Традицією Церкви. Це переломний момент, коли єресь, синкретизм і аморальність, тобто заперечення найосновніших фундаментів Христового вчення, через проголошення канонізації двох пап-апостатів, стає офіційним антиєвангелієм. За це антиєвангеліє Боже прокляття лягло на Ватикан і на християнські території, які йому духовно підпорядковані.

Візантійський Патріархат оприлюднив анатему на трьох останніх пап, які мають у цьому злочині велику частку. Прокляття – анатема – лягла на всіх єпископів, священиків і віруючих, які з цим духом антихриста мають єдність і не готові від нього радикально відділитися. Святі Тайни уділяє Святий Дух, а не дух Асижу, дух Нью Ейдж. Священик, який прийняв нове антиєвангеліє з духом синкретизму і з єресями неомодернізму, які заперечують Божество Христа і натхнення Богом Св. Письма (тобто з єресями, які виганяють Святого Духа), Св. Тайни уділяє вже недійсно. Це катастрофічний, але правдивий діагноз Католицької Церкви, хоча й лише частковий. Реальність є ще жахливішою. Основне питання звучить: Що робити? Як Юда взяти мотузку і здійснити самогубство? Ні! Рішенням є приклад першого папи римського св. Петра: він гірко плакав і каявся. А на кінець за Ісуса і Його Євангеліє помер, як мученик.

Які потрібно зробити конкретні кроки покаяння і реформи?

1) Скасувати канонізацію Івана XXIII та Івана Павла II.

2) Засудити єресі неомодернізму, які через історично-критичний метод проникли в усі семінарії.

3) Назвати синкретизм справжнім іменем і засудити єретичну позицію декларації Nostra aetate про пошану до поганських релігій, а фактично до їх демонів. Засудити синкретичний жест Івана Павла II в Асижі, який непрямо вніс нове мислення, що смерть Христа на хресті та поганські жертви демонам є альтернативними шляхами до спасіння, а це єресь максима.

4) Треба ясно засудити гендерну ідеологію з гомо- і транссексуалізмом та іншими сексуальними збоченнями. Водночас засудити ювенальну юстицію, яка краде дітей і спричиняє їх моральне та психічне каліцтво. Йдеться про найважчі злочини проти беззахисних дітей.

5) Необхідно ясно засудити всесвітню напівтаємну організацію масонів, яка прагне  т.зв. редукції людства, тобто всесвітнього голокосту. Ця організація на 33 ступені посвяти приносить і людські жертви демонам. Це сатанізм, за яким стоять всесвітні банкіри. Ця організація є бунтом проти Бога. Жоден християнин не може бути членом такої організації. Якщо це станеться, то вже силою факту виключений з Містичного Тіла Христового, і треба, щоб був виключений і з зовнішньої церковної структури, як це було до того часу, коли Іван Павло II фактично прийняв масонів до Церкви – а тепер вони керують навіть у Ватикані.

6) Закличте всіх єпископів, священиків, монахів і всіх віруючих, щоб в рамках реформи Церкви дали Богу обіцянку, що протягом всього року будуть щодня присвячувати одну годину молитві. Рекомендується внутрішня молитва, вервиця, Хресна дорога, але практично доцільно молитися правди Голготи і Воскресіння відповідно брошури (див. https://vkpatriarhat.org/?category_name=svjatkyvannja-nedili) або молитву віри згідно Мк. 11,23 (див. https://vkpatriarhat.org/?p=21984)

В рамках рехристиянізації сім’ї нехай в кожному домі будуть створені і зовнішні умови для особистої та спільної молитви. У Православній Церкві в Росії, у сім’ях, в кожному домі був т.зв. молитовний куток, де був образ Богородиці, а перед ним висіла лампада. Було б ідеально, якщо можливо, щоб цю годину молилися разом принаймні два члени сім’ї, а це в час т.зв. Святої години – з 20:00 до 21:00. Нехай священики о 21:00, там де перебувають, дають благословення на 4 сторони світу. У Святій годині можна також деякий час читати Св. Письмо або Життя мучеників і святих. В цей час більшість людей дивляться телевізор. Тому треба, і з огляду на Святу годину, обмежити цей наркотик, який не приносять плодів зміцнення сім’ї, але навпаки. Погані приклади притягують і спонукають до зла. Тому в рамках обнови сім’ї необхідно зробити радикальний крок щодо телебачення, яке членам сімей щонайменше краде дорогоцінний час!

7) Проголосіть новий зразок святкування неділі, що випливає з 4 джерел Єрусалимської церкви (Ді. 2,42). Святкувати неділю потрібно вже в суботу ввечері, так, що переживемо одну годину правди Христового воскресіння (див. https://vkpatriarhat.org/?p=7235). В неділю зранку було б добре вже з 5 години ранку особисто пережити дві години воскресних правд (див. https://vkpatriarhat.org/?p=7247, https://vkpatriarhat.org/?p=7250). Також одну годину, найкраще з 8:00 до 9:00, пережити правду Зіслання Святого Духа (див. https://vkpatriarhat.org/?p=7254). Потім не забути і про Св. Літургію. Після обіду дуже важливо приділяти час братній спільноті, де б віруючі перебували в апостольській науці, а водночас підбадьорювали один одного особистим свідченнями життя з Христом. Ця жива спільнот дуже необхідна, але без наголошення на внутрішній молитві, правдивому покаянні і наслідуванні Христа, вона неефективна. Плодом такого святкування неділі буде духовне воскресіння сім’ї, Церкви і всього народу! В братній спільноті чоловіки повинні практично вчитися, що означає бути відповідальним головою сім’ї, а жінки мали б підбадьорюватися і вчитися, як слухати своїх чоловіків і як виховувати дітей (див. Тит 2,3-5). Іслам, буддизм і масонство формують для своєї програми чоловіків. Християнським чоловікам не дана Божа програма. Через фальшивих пророків – т.зв. теологів, їм дається тільки фальшива програма. Тому падає прокляття і прогресує автогеноцид т.зв. християнських держав. Чоловік-католик повинен бути борцем за правду і Христовий закон. Повинен захищати свою дружину і дітей. Повинен вести найважчу боротьбу зі своїми пристрастями і своїм егоїзмом, а це справжнє бойове мистецтво християнського чоловіка. В нагороду Бог дасть йому добру сім’ю і вічну нагороду після смерті.

У цих семи пунктах коротко подана програма справжньої реформи Католицької Церкви. Поки що Католицька Церква разом з Ватиканом стала блудницею антихриста, і в ці дні на ній тяжить Боже прокляття. Повірені душі вона не веде до неба, але демагогічними фразами про любові, толерантність і пошану – до вічного засудження. Прийшов час розпочати покаяння, інакше Бог допустить велике терпіння, відповідальність за яке ляже на Ватикан, якщо він відкине правдиву реформу, тобто правдиве покаяння!

Молимося за Вас, щоб Ви використали авторитет верховного пастиря і зробили радикальні кроки реформи, навіть ціною того, що будете отруєні або помрете іншою мученицькою смертю. У будь-якому випадку Ви стоїте перед вибором: або Петро, або Юда. Будьте Петром. Не чекайте, а дійте!

+ Ілля

Патріарх Візантійського Патріархату

+ Методій, ЧСВВр           + Тимотей, ЧСВВр

єпископи-секретарі Патріархату

Основні відомості про Візантійський Патріархат https://vkpatriarhat.org/?page_id=22185

Копії:

– Президентам і урядам країн ЄС та американського континенту

– Депутатам ЄС

– Католицьким єпископствам Заходу

– ЗМІ

Завантажити: 2015 рік – рік реформи Католицької Церкви