КІМНАТКА

Святу Катерину Сієнську родичі тяжко переслідували, щоб присилувати її до стану супружого. Вкінці дійшли до того, що забрали в неї окрему кімнату, в якій за звичаєм молилася. Крім того відправили служниць, а її заставили до домашніх послуг, а все те для того, щоб не мала ні способу, ні часу для молитви та інших духовних вправ. Однак св. Катерина, навчена Святим Духом, в своєму серці побудувала духовну кімнатку і постановила ніколи з неї не виходити. Як постановила, так і вчинила. З давнішньої кімнатки в батьківському домі часто її викликали, а з кімнатки, яку тепер мала в своєму серці, вже не виходила ніколи. Першу кімнату родичі могли їй відібрати, але цієї другої відібрати не були в силі.

Вона бо сповняючи домашні праці, постійно уявляла собі, що батько представляє Ісуса Христа, мати – Пречисту Діву Марію, а брати – учнів Христових. З тою думкою, що служить Христові, вона все сповняла з втіхою та безнастанно думала про Бога. Тому часто говорила до сповідника, коли той був переобтяжений зовнішніми справами, або мав відправлятися в поїздку: «Зладьте собі, отче, кімнатку в своїм серці і не виходьте з неї ніколи!»

(З книги «Василіанська школа. Духовні науки», 1935р.)