ХТО СТУКАЄ, ТОМУ ВІДЧИНЯТЬ
Ми з сестрою пішли по нотаріусах питатися, бо нам потрібно було від них одну послугу, яка (як всі стверджували) коштувала 300 гривень. Ми шукали, може десь буде дешевше. І коли нам дали номер телефону ще до одного, ми безрадно стояли на вулиці, бо телефона ми з собою не мали, таксофонів також ніде нема. А ще ускладнювало ситуацію те, що сумнівалися чи він взагалі нам поможе, а якщо ні, то треба було якнайшвидше їхати в обласний центр. І хоч ми, коли виходили з одного кабінету, заглянули чи часом не працює наша знайома, але навіть без стуку бачили через скляні двері, що у їхньому відділі в коридорі темно – обідня перерва.
Стояли ми на дорозі і зітхали до Господа: «Ісусе, пошли нам когось з телефоном, щоб нам знати, що робити. Ісусе, поможи нам немічним!» Сестрі прийшла думка, що ми навіть не постукали, не попробували, чи там хтось є. Ми повернулися до тих дверей і тільки хотіли постукати, з кабінету вийшла наша знайома і запросила нас до себе. Звичайно, вона мала телефон і дуже добре знала нашу потребу, десь подзвонила і ми на наступний день поїхали та за 85 копійок мали потрібний папір. Ми довго приходили до тямки, що не 300 гр., а 85 копійок! Виявляється і таке можливо: просто існує інша паралельна структура, яка надає ті ж послуги. Ми всім розповідали на підбадьорення, як дійсно треба повчитися: якщо Ісус сказав стукати, то треба стукати, а Він сам нам відкриє, бо вже від віків має для нас приготовано море ласк. Слава тобі, Ісусе, за те, що Ти такий чудовий, уважний, турботливий і люблячий Бог!
(Оля, 25р.)
