ДОВІРЯТИ БОГУ! КОМПРОМІС – ГРІХ

Галинка закінчувала 9-тий клас і її чекали екзамени. Вона мала страх, бо результати впливали на вступ у ВУЗ. І тим більше, що цілий клас домовився дати …, „так, як всі роблять”. Галинка боялася приєднатися до однокласників у цьому „ділі”, бо це гріх (пор. Вих. 23,8; Втор. 16,19), але і боялася не приєднатися, тому що і так вже були напружені відносини між нею і однокласниками через її радикальні християнські погляди і на інші речі. І не тільки учням, але і деяким вчителям вона була терням в оці (напр. за те, що обстоювала своє негативне ставлення до книжки „Гаррі Поттер” та іншої окультної літератури, що є в шкільній програмі). Перед нею стояв вибір. Ще трохи і піддалась би цьому тиску  дати хабар і не бути „білою вороною”. Мама послала її піти порадитися в монастир: „Зробимо так, як порадять сестри!” Коли вона все це нам розповіла, то ми їй кажемо: „Не мо-жемо тобі сказати нічого іншого, ніж те, що говорить Св. Письмо: це гріх. Не роби цього! Можливо зараз всі проти тебе, але в глибині серця відчувають, що як християнка, ти робиш добре. Коли піддашся, то розчаруєш Господа Ісуса, себе, але і їх. Зрадиш той ідеал, який вони в тобі бачили.” І хоч це Галинка розуміла, але ще і далі не мала сили так зробити. Тому ми разом з нею помолились. А також порадили, нехай кожного дня молиться за це в святій годині. Бог їй дасть потрібну силу. Настав екзамен. ГАЛИНКА ХАБАРЯ НЕ ДАЛА! Екзамени здала дуже добре! Вона аж сяяла! Сталося так, як ми молилися: якщо будеш довіряти Богу і дотримувати Його слово, то Він подбає про тебе якнайкраще. (На одному екзамені не йшла готуватися, а відразу відповідала, щоб не піддатися спокусі списувати з шпаргалки.)

(сестри)