ЦЯ КНИГА – ВАША ЄДИНА НАДІЯ
В ОДНІЙ З ПІВДЕННИХ ПРОВІНЦІЙ КИТАЮ жила 52-річна жінка, яка хворіла протягом всього свого життя. Останні 20 років вона пролежала, хворіючи ревматоїдним артритом: руки і ноги були повністю паралізовані. Будь-який порух спричиняв її жахливий біль. А також почала відчувати щось ще: сильні болі в шлунку, тому сини привезли її в лікарню (приблизно за 40 км). Везли її ззаду на тракторі. Її постійно трясло, що завдавало бідоласі неймовірних болів. Лікарі почали обстеження і вирішили робити операцію на шлунок. Розрізавши його, відразу ж зашили і сказали жінці: „Ви повністю уражена раком, ваше серце в три рази більше, ніж зазвичай”. У неї було чотири дуже серйозних захворювання, окрім артриту, і кожне з них могло її негайно убити. Лікарі сказали, що вона вже не одужає.
Жінка тихо плакала й чекала, поки сини заберуть її. Одна медсестра пройшла повз неї і побачила, що ця жінка терпить. Медсестра була ученицею Ісуса Христа, однією з нелегальних християнок. Коли вона дізналася, що жінка в дуже важкому стані, то зробила те, що не дозволяється. Ризикуючи своєю свободою і роботою, вона побігла до себе в гуртожиток і взяла маленьку книжечку – Євангеліє від Марка. На ній не було жодного напису. Вона принесла цю книгу плачучій жінці і поклала її під пальці на грудях, сказавши: „Коли ви сьогодні ввечері повернетесь додому, попросіть кого-небудь прочитати цю Книгу. Ця Книга − ваша єдина надія.” Прийшли сини жінки і повезли її додому знову на тракторі. Вона відчувала нестерпні болі, бо її тіло стрибало вгору і вниз. Але цю Книгу не втратила – тримала її як свою останню надію.
Коли вони приїхали додому, зібралися всі родичі, близько 30 осіб. Старший син сказав усім: „Ми привезли маму назад помирати. Для неї вже не має надії – її роз’їдає рак”. Коли всі плакали, то почули слабкий голос матері: „Синочку, візьми цю книгу і, будь-ласка, прочитай мені її”. Він не хотів читати: „Матусю, тобі потрібно відпочити… Ми не хочемо тепер нічого читати”. Але мати наполягала: „Синку, це мої останні слова, я хочу, щоб ти читав з цієї книги”. Вперше в своєму житті цей 30-річний чоловік взяв у руки Євангеліє. Він зовсім не знав, що це таке. Відкрив першу сторінку і прочитав: „Марко 1,1: Початок Євангелії Ісуса Христа, Сина Божого”. Ці слова почули всі і раптом щось трапилося. Коли ці слова увійшли в серце і розум лежачої жінки, на неї зійшла сила Божа, сила Всемогутнього Бога, Бога чудес – Святий Дух. Кожен міг бачити як її пальці почали відкриватися, її ноги почали випрямлятися і вона стала абсолютно здоровою!!! У кімнаті було 30 чоловік, і всі плакали, бо чекали, що ця жінка ось-ось помре. Коли вони побачили, як вона встала, то впали на коліна і сказали: „Ісус Христос – Син Божий!” Там не було проповідників, там не було нікого. Ніхто нічого не знав. Єдиними словами були: „Початок Євангелія Ісуса Христа, Сина Божого”. І всі вони були спасенні.
Наступного ранку люди з села побачили “ходячого привида”, коли сестра Чан, після того як її не бачили більше 20 років, приєдналася до інших жінок. З відрами води в обох руках, вона підійшла до криниці за селом. Кожен зупинявся і питав її: „Як звуть вашого лікаря, який зробив це?”. Звучала єдина відповідь: „Ісус Христос, Син Божий, оздоровив мене і дав мир моєму серцю”. Коли люди чули це і бачили її зовсім здоровою і оновленою, то також відкривали свої серця і приймали Ісуса.
Все ще поблизу не було проповідника. Єдину Книгу, яку вони читали, була ця маленька копія Євангелія від Марка. Їхні молитовні зустрічі відбувалися так: о 7 годині ранку зустрічалися і кожен з присутніх по черзі свідчив про те, як був спасенний. Більшість з них повторювали ті самі слова: „Ісус Христос, Син Божий, спас мене”. Зустріч тривала до 7 години вечора, бо сотні людей на кожній зустрічі розповідали свідчення. Ми приїхали в це село за 8 місяців після цієї події. В той час там було 600 навернених християн, і ми почали налагоджувати з ними відносини. Ми принесли Біблію, навчальні матеріали та церква росла. Останнє, що ми чули про це село: там було понад 1300 християн. Кожен з них знайшов в цій малій книжечці – Євангелії свій шлях до Ісуса.
(«Духовне пробудження в Китаї», брат Тейсто)
