ПРОБЛЕМИ МОГО СИНА
Проблеми мого сина були чи не основною причиною, чому я хотіла записатися в молитовну групу і взяти на себе цю службу. Довший час син був в зачарованому колі гріхів, які загрожували розпадом родини, і ще попав у безвихідну ситуацію. Великою ласкою для нього було те, що усвідомлював своє скрутне становище і шукав доброго священика, щоб порадитися. Отець його вислухав і дав найнеобхідніші здорові засади до життя. Вказав і на досвід інших, але все це було марно. Здавалося, що нема виходу і рішення. Вони разом помолилися і вже розходилися, як нараз, ніби блискавка серед ясного неба, Господь дав думку. Отець тільки посміхнувся, бо вже мав досвід з таким Божим веденням. Подумки сказав: “Дякую Тобі, Боже, за твоє слово, дякую за світло до цієї конкретної ситуації для цього чоловіка і його родини”. А потім звернувся до чоловіка: “Чи не мали би ви зробити певні кроки…, і таким чином (мені здається) ви би вирішили обидві проблеми, і тим більше, що з того будете мати благословення ви і ваша родина”. Тоді мій син, сяючи від радості сказав: “Неймовірно, мені прийшла та сама думка… Отче, тепер я знаю, що це Боже рішення”. Прощаючись ми ще попросили отця за молитву, щоб син мав силу з вірою прийняти і з відданістю та довірою до Бога якнайшвидше зреалізувати Богом запропонований шанс. Коли син прийшов додому, то з великою радістю розповідав, як Бог допоміг йому в труднощах. А я в цьому всьому бачила плоди своїх молитов і сліз, які проливала перед Богом. Коли син просив, щоб отець молився, я зрозуміла, що це заклик і для мене, тому ще інтенсивніше молилася на святій годині. Щодня з 20.00 до 21.00 віддавала Богові не тільки проблеми мого сина, але і інших з моєї родини, так що години не вистачало. І ще хочу додати одну дрібничку, яка мене глибоко вразила. Після розмови з отцем, син видихнув: “Багато людей живе краще, ніж я, але мені здається, що я в Господа Бога маю якусь особливу протекцію”. Тоді мені в думках промайнули ті години сторож, які провела на молитві. Я була змушена закрити обличчя руками, щоб син не зауважив, що в мене потекли сльози радості.
(мама, 55р.)
