Запитайте себе: де я був думками на молитві?
Чи на молитві я був духом присутній – в Божій присутності, тобто в єдності з Богом, і в Божому слові, чи я був десь інде – в розсіяннях, тобто у своїх планах, спогадах, турботах…?
Суть внутрішньої молитви – концентрація. Це означає відключити всі відволікаючі думки, усвідомлювати Божу присутність і постійно до неї повертатися. Тому в молитві необхідно мати певний ритм. Наприклад, переживаю конкретну правду з Божого слова, а при тому можу молитися і за конкретних людей. Усвідомлю конкретну людину, її проблеми, але відразу після того зверну погляд віри вгору і віддам цю людину Ісусу. Достатньо перебувати в заступницькій молитві за неї, наприклад 3 секунди, а потім можу віддавати Богу інших конкретних людей або проблеми. Це є той ритм, необхідний при молитві. Тоді можна молитися і за багато речей, людей, а також це веде до того, щоб мати погляд, постійно звернений вгору, тобто тримати єдність з Ісусом. Таким чином, людина не концентрується на особу, за яку молиться, але дивиться на Господа і з вірою віддає конкретних людей, а саме про це тут йдеться.
В іншому випадку, коли людина не має в молитві ритму, починає мріяти.
Завантажити: Запитайте себе: де я був думками на молитві?
