Віра в Христа розіп’ятого і воскреслого
У молитві-розважанні про Емаус є думка: «Господи, дай, щоб я бачив Тебе в собі і в братові, який тепер зі мною молиться». Ми не бачимо Христа ні в собі, ні в братові. Ісус хоче від нас погляду віри. Коли Ісус розмовляв з емауськими учнями і говорив про Божі речі, зокрема про терпіння, які мав перенести Месія, то їхнє серце палало. Потім Ісус відкрив їм очі і вони Його впізнали. Цікаво, що ці учні, перш ніж зустрілися з Ісусом, говорили між собою про всі події, які відбулися. Говорили про Христа, мабуть згадували про те, як Він недавно воскресив Лазаря, який чотири дні перебував у гробі, згадували й про інші події, але головне – згадували про Велику П’ятницю. Центром їхньої розмови був хрест. Звичайно, хрест і ці думки до певної міри вели до того, що вони були сумні, бо ще не мали того ступеня віри, щоб повністю повірити свідченню, яке зранку чули і яке поширилось по Єрусалимі: «Багато з наших жінок були біля гробу і гріб був порожній; вони навіть стверджували, що зустрілися з Ісусом». Тоді Ісус ще не з’явився апостолам.
Отож не достатньо віри в Христа розіп’ятого, але потрібно вірити в Христа воскреслого, тому і апостол Павло в 10 главі Послання до Римлян говорить: «Бо коли ти твоїми устами визнаватимеш Господа Ісуса і віруватимеш у твоїм серці, що Бог воскресив Його з мертвих, то спасешся, бо серцем вірується на оправдання, а устами визнається на спасіння». Отож, потрібна віра в обидві ці правди – не тільки в щось одне. Обидві ці правди ведуть до правдивої спасительної віри і повинні спонукати нас до наслідування Христа – найперше розп’ятого. Але співрозп’яття має мотивувати нас до віри, що через нього Христос прославиться Своєю силою, Своїм воскресінням.
Кожен з нас має бути людиною болю, людиною з пробитим серцем, яка усвідомлює свою власну убогість, а водночас убогість своїх ближніх, що боляче ранить Ісуса. Але ми маємо бути також людьми віри, як апостол Іван. Він стояв під хрестом, переживав кожну хвилину Ісусових терпінь разом з Матір’ю Ісуса. Але як тільки побачив порожній гріб, то коротко написано – повірив. В той час як інші апостоли разом з Петром перебували в темряві смутку і невіри, він повірив Божому слову, повірив, що Христос воскрес!
Завантажити: Віра в Христа розіп’ятого і воскреслого
