В буденному житті живімо у вірі
Після смерті нам відкриються очі і ми побачимо, що кожен момент нашого життя мав свій план і свою мету. Побачимо і молитви, і жертви, і періоди духовної пустині, які ми вважали беззмістовними, а там пізнаємо, що все це мало своє значення. Тому живімо у вірі і тоді, коли чуттями нічого не відчуваємо, коли справа здається для нашого розуму дурною і непотрібною, але вірою ми повинні все перемінювати і постійно казати Богу своє «так». У буденному житті ми повинні переживати Боже слово про пшеничне зерно – про його смерть, втілювати його в щоденному помиранні для своїх планів, свого добра, своєї волі, своїх прав. У ситуаціях, які ведуть нас до нервовості та недовіри, ми повинні навчитися казати «Fiat» – (так) і «Magnificat» – (за все дякувати), так як Діва Марія, через яку Бог послав нам спасіння. Ми повинні намагатися дати їй простір, бути як Вона і в буденному житті жити у вірі.
Завантажити: В буденному житті живімо у вірі
