ВВП: Німецький синодальний шлях ‒ легалізація содомії ‒ прецедент дороги до пекла
12.02.2022
Впродовж 3-5 лютого 2022 року у Франкфурті-на-Майні відбулася синодальна конференція, на якій 174 голосами проти 30 проголосували за благословення гомосексуальних пар. Синодальну конференцію схвалив голова Єпископської конференції єпископ Бетцінг.
Яке ставлення Святого Письма до содомії?
Дивіться це відео також на: https://rumble.com/vvoa4w-53200976.html
https://ugetube.com/watch/5yu7NXklrxf2v7K
https://cos.tv/videos/play/34371155482940416
https://www.bitchute.com/video/nkrhs1z7pFj4/
Содомія має два корені – невіру та ідолопоклонство. «Пізнавши Бога, не вшановували Його як Бога» (Рим. 1,21). Це плід історично-критичного методу в теології, який походить з атеїстичної філософії, що заперечує все надприродне. Що стосується ідолопоклонства, то ще II Ватиканський Собор декларацією «Nostra aetate» запровадив пошану до поганських культів та їхніх демонів. Іван Павло ІІ втілив цей синкретизм з поганством в Асижі у 1986 році.
Святе Письмо свідчить: «Проміняли славу нетлінного Бога на людину, четвероногих і гадів» (Рим. 1,23). «За це ж і видав їх Бог пристрастям ганебним, бо їхні жінки змінили природні вживання на протиприродні; так само і чоловіки, полишивши природні вживання з жінкою, розпалилися своєю пожадливістю один до одного, чинячи ганьбу, чоловіки на чоловіках, і приймаючи на собі самих належну плату свого блуду. І як вони не вважали потрібним триматися правдивого пізнання Бога, Бог видав їх ледачому розумові чинити негодяще» (Рим. 1,26-28).
Катехизм Католицької Церкви, параграф 1865, каже: «Гріх спричиняє потяг до гріха; він породжує порок повторенням тих самих учинків. Звідси випливають шкідливі схильності, які затемнюють сумління, спотворюють конкретну оцінку добра чи зла».
У параграфі 1867 Катехизму сказано: «Катехитична традиція нагадує також, що існують гріхи, які кличуть про помсту до неба. До них належить і cодомський гріх».
Цитата зі Святого Письма: «Господь сказав: „Скарги, що здіймаються з Содому й Гомори, вельми великі і гріх їхній дуже тяжкий. …чи воно так насправді, як у скаргах, що доходять до Мене; тоді їм загибель”» (Бут. 18,20 і наст.). «І два ангели Божі прийшли у Содом… Содомські мужі, від молодого до старого, обступили дім і стали гукати до Лота: „Де люди, що прийшли до тебе цієї ночі? Виведи їх до нас, хочемо їх спізнати!” …Тоді Божі ангели вдарили сліпотою людей, що були під дверима… І сказали Лотові: „Ми зруйнуємо це місце, бо великі скарги знялися проти них перед Господом, і Господь послав нас, щоб їх вигубити.”
Сонце сходило над землею, як Лот увійшов у Цоар; тоді Господь зіслав на Содом та Гомору дощ із сірки й вогню Господнього з неба, і винищив ті міста й усю долину, та й усіх мешканців цих міст із тим, що росло на землі… Авраам же, вставши вранці, глянув у бік Содому та Гомори й усієї долини та й бачить: аж ось дим із землі йде вгору, наче кіптява з печі. Так Бог зруйнував міста тієї околиці» (Бут. 19).
Слід також нагадати, що через гріх содомії було вигублено майже все плем’я Веніамина (див. Книга Суддів, 19-20 глави).
Яке покарання падає на содомітів, які вперто відкидають покаяння?
Таке саме, як на затверділих і нерозкаяних грішників, а саме: «Вони не успадкують Царства Божого» (1 Кор. 6,9).
Чи Бог у Своєму слові застерігає саме від содомії?
Так, цитую: «Так само Содом і Гомора з сусідніми містами, ‒ які, подібно до них, віддались були розпусті й кинулися за іншим тілом, ‒ лежать як приклад, скарані вічним вогнем» (Юди 7). А також Святе Письмо застерігає від дочасного вогню ‒ подібного до того, який впав на Содом: «Міста Содом і Гомору обернув у попіл, засудивши їх на загладу цілковиту, щоб дати приклад майбутнім безбожникам» (2 Пт. 2,6).
Ісус Христос в Нагірній проповіді говорить про моральну чистоту: «Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать» (Мт. 5,8). «Ви чули, що було сказано: „Не чини перелюбу.” А Я кажу вам, що кожний, хто дивиться на жінку з пожаданням, той вже вчинив перелюб з нею у своїм серці. І коли твоє праве око тебе спокушає, вирви його й кинь геть від себе: ліпше тобі, щоб один твій член загинув, аніж щоб усе твоє тіло вкинуто в пекло» (Мт. 5,27-29).
Що стосується одержимості нечистими духами, то до них належать також демони содомії, які порушують психіку і затемнюють совість. Ісус Божою силою виганяв цих демонів з одержимих людей. Він стосовно одержимих не рекомендував, як Катехизм у параграфі 2358-59, «підтримку безкорисливої приязні», а також не уникав «будь-яких ознак (так званої) несправедливої дискримінації», як це радить Катехизм. Це оманливе формулювання пропхав у Катехизм тоді ще прихований пропагандист содомії домініканець Шенборн, на сьогодні вже кардинал. Щоб сучасний Катехизм був на користь Церкві, це формулювання необхідно усунути.
Яким було ставлення Церкви і світських законів до содомії ще в недалекому минулому?
Коли святий папа Пій V дізнався, що серед священства почала поширюватися ця духовна епідемія – як він реагував? Він наказав будь-якого клирика – чи то священика, чи єпископа, чи кардинала – якого б оскаржили в цьому злочині, позбавити духовного сану і передати світському суду. У той час, згідно зі світськими законами, скоєний вчинок содомії карався смертю. Це було благом для злочинця, бо він мав можливість приготуватися до покаянної смерті та спасти свою душу.
Розкаяне прийняття кари було частиною покаяння, яке охороняло від небезпеки згубного рецидиву. Крім того, смертна кара була пересторогою, щоб кожен усвідомив, що це прецедент, і не допустився цього злочину. Покарання було також мотивацією для тих, які мали схильність до содомії, щоб старалися правдиво каятися для відділення від цього нечистого демона і для зцілення душі. Після встановлення кари святий папа Пій додав: «Інакше цей згубний порок не буде викорінений». Це було справжнє милосердя до злочинців і охорона для потенційних жертв.
На противагу цьому, німецькі псевдокатолики та сліпі єпископи зловживають авторитетом Церкви, щоб схвалити навіть весь гріховний спосіб життя. Вони вирішили дати церковне благословення гріховному союзу содомітів! Але таке т.зв. благословення – це широка дорога до пекла, куди вони самі йдуть.
Таким чином Німецький синодальний шлях з благословення лжепапи Бергольйо змінює парадигми та створює самогубний прецедент масового відступництва від Христа і Його Євангелія.
Цим він також відкидає основну вимогу спасіння, якою є покаяння. Але без нього ніхто не буде спасенний! І на ключові місця в Церкві пропихають цих осіб ‒ содомітів. Цим перетворюють Католицьку Церкву на сатанинську антицеркву Нью Ейдж. Це є метою т.зв. синодального процесу.
Візантійський Вселенський Патріархат як голос волаючого в пустелі оприлюднює, що всі ті, які на Синодальній конференції 5 лютого 2022 року схвалили злочин проти Бога і Його закону, тим самим виключили себе з Христової Церкви. І нічого не змінює те, що подібно як архиєретик Бергольйо вони й надалі будуть незаконно окупувати церковні посади. Перед Богом і перед Христовою Церквою, згідно з Гал. 1,8, на них лежить Боже прокляття – анатема – за проповідування фальшивого антиєвангелія. Якщо дотичні не будуть каятися і помруть, то за свій бунт проти Бога і за свою затверділість будуть навіки засуджені у пеклі. Це надзвичайно серйозна річ!
+ Ілля
Патріарх Візантійського Вселенського (Католицького) Патріархату
+ Методій, ЧСВВр + Тимотей, ЧСВВр
єпископи-секретарі
Завантажити: ВВП: Німецький синодальний шлях ‒ легалізація содомії ‒ прецедент дороги до пекла (12.02.2022)
