Слово життя Рим. 5,2б-4
„I хвалимося надією на славу Божу. Та й не тільки це, але ми хвалимося і в утисках, знаючи, що утиск виробляє терпеливість, терпеливість – досвід, а досвід – надію.” (Рим.2б-4)
(від 07.08 -21.08.2011)
Після численних молитов і пошуків, як саме актуалізувати церковну традицію до сьогодення, пропонуємо цей, вже випробуваний, спосіб молитви. ЇЇ молимося, коли прокинемося зі сну, потім о 9:00, 12:00, 15:00, 18:00, 21:00 і ввечері перед сном (отже, 7 разів). Що маємо молитися і чому?
„+ В ім’я Отця і Сина, і Святого Духа. Амінь.”
„Еффата!” (Відкрийся!) „Я є свавільник. Я є гедоніст. Я є осуджувач.”
„Марана та!” (Прийди, Господи!) „Ісусе, Ісусе, Ісусе, помилуй мене грішного!” (5р.)
„Шема (Слухай), (своє ім’я), люби Бога!” „Ісусе, Боже мій, люблю Тебе всім серцем, всією душею і всією силою. Тепер втрачаю свою душу ради Тебе та Євангелії.”
Слово життя: „I хвалимося надією на славу Божу. Та й не тільки це, але ми хвалимося і в утисках, знаючи, що утиск виробляє терпеливість, терпеливість – досвід, а досвід – надію.”
„Відтепер все роблю + В ім’я Отця і Сина, і Святого Духа. Амінь.”
На що ставиться наголос?
Наголос тут ставиться на надію. Найгірше, коли хтось каже: „Я вже не маю жодної надії”. Протилежністю до надії є безнадія і розпач. Багато людей мають фальшиві надії, але ми маємо справжню надію, яка опирається на Божі обітниці. Ми маємо надію, але ця надія водночас є непохитним запевненням, що в Ісусі Христі ми маємо вічне життя. Це вічне життя поєднане з щастям і славою, яка ніколи не закінчиться – зі славою у небі. Ця надія дає нам світло і силу проходити терпінням так, щоб мати з них користь для вічності. Тому можемо хвалитися і утисками, якщо знаємо, що з них зростає терпеливість, а з терпеливості – досвід, а з досвіду – надія.
Практичне застосування:
Коли прийде терпіння, треба пробудити надію, яка закорінена в Ісусі Христі. А в терпінні треба хоча б коротко усвідомити вічну славу.
