Слово Патріарха Іллі на празник святого мученика Димитрія
Святий мученик Димитрій народився в Солуні. Його батьки були таємними християнами. Батько був воєводою в Солуні. Після смерті батька, імператор Максиміян призначив Димитрія старостою в Солуні і наказав йому нищити та переслідувати християнство. Однак замість того Димитрій сміливо визнавав Христа, багатьох приводив до віри в Нього і викорінював поганське багатобожжя. Коли імператор довідався про це, наказав його привести до себе. Димитрій сміливо визнав свою віру в Христа і перед імператором, а тому Максиміян наказав ув’язнити його, а згодом замучити до смерті. Димитрій залишився вірним своєму Господу аж до кінця. Він помер як мученик за Христа.
В Україні св. Димитрій вельми вшановується. І святі Кирило та Методій, які також походили з Солуня, його дуже шанували. Вони зверталися до нього за заступництвом і під час своєї місії серед слов’ян, щоб також і їм св. Димитрій випросив силу свідчити про Христа.
Читання на празник святого мученика Димитрія (2 Тим. 2,1-10) закликає нас, щоб ми також були справжніми Божими борцями, які ведуть добрий Божий бій, бо за Христа варто боротися. Це життя коротке і йдеться про вічність кожного з нас, про спасіння безсмертних душ. І не все-одно, чи я буду спасенний, чи ні.
В Євангелії Ісус каже: «Ненавидить вас світ, та знайте: Мене він ще перед вами зненавидів. Були б ви від світу, то світ би своє любив. А що ви не від світу, бо Я вибрав вас від світу, ось тому й ненавидить вас світ» (Ів.15,18-19).
Бог вибрав нас зі світу, щоб ми свідчили цьому світові про Ісуса і за це світ нас ненавидить. Система світу насправді завжди однакова, який би режим не був: комунізм, капіталізм або інша система. За нею завжди є той самий дух – дух світу, який маніпулює людьми і ненавидить Божих слуг. Цей дух світу був і є також в Церкві, а сьогодні це проявляється особливо сильно. Більшість з тих, хто має владу в Церкві, має духа світу і має таке ж мислення, як і ті, які нищать Церкву. Це не є жодною таємницею, це очевидний факт. Коли йдеться про нищення Божого діла, завжди об’єднаються Пилат з Іродом, а на кінець до них приєднаються і первосвященики. Духовна боротьба, яку ведемо, часто є дуже складною і підступною. В Євангелії Ісус каже: «Повідав Я вам те, щоб ви не зневірилися. Виключать вас із синагог. А й година настане, коли то всяк, хто вас убиватиме, буде гадати, що служить тим Богові» (Ів. 16,1-2).
Диявол обмане багатьох наївних людей так, що спантеличить їхнє думання і тоді вони під фальшивим послухом добиватимуть справжніх свідків Христа, ще й будуть щиро думати, що цим служать Богу. Яка ж це неймовірна нахабність цього демона! Однак з досвіду знаємо, що це реальність, і саме сьогодні це дуже актуально.
Однак без переслідувань і без терпінь неможливе воскресіння Церкви і народу. Завжди спершу мусить прийти смерть, і аж потім може настати воскресіння. Хтось мусить внутрішньо іти до смерті – мати охоту заради Христа бути обпльованим, вважатися «єретиком, шкідливим для Церкви» і приймати різноманітні очорнювання. Так, як про Ісуса казали, що Він виступає проти Бога, що богохулить і за це т.зв. богохульство Його фальшиво засудили і розіп’яли, так і ті, які хочуть наслідувати Ісуса і захищати правдиве християнство, будуть переслідувані «синедріоном і виключені зі синагоги» – що є символом церковної структури. Їх буде стосуватися Ісусове слово: «Виключать вас з синагог». Кожен християнин, який дійсно йде за Христом, повинен з цим рахуватися. Увага! Це написано у Святому Письмі, тому людина має бути до цього готова і знати, що коли щось таке відбудеться, то це нормально. В Євангелії Ісус говорить, що сказав це нам тому, щоб аж коли це настане, ми не зневірились і не дозволили себе звести. Його слова є для нас дуже актуальні, і якщо вони на нас здійснюються, то це добрий знак, що ми дійсно йдемо вузькою дорогою за Ісусом до Божого Царства. Тут не йдеться тільки про мучеництво фізичне, але й про душевне, коли людина мусить з покорою внутрішньо прийняти, що її засудять, обплюють, вважатимуть за ніщо… Однак Ісус нас підбадьорює: «Блаженні будете, коли вас ненавидітимуть люди, коли вас вилучать, коли ганьбитимуть вас та коли викинуть, як безчесне, ваше ім’я Сина Чоловічого ради. Радійте того дня і веселіться, бо ваша нагорода велика в небі» (Лк. 6,22-23).
Природно кожен хоче бути важливим, корисним, але якщо з любові до Господа Ісуса прийме і ці переслідування, то потім Бог може дати йому ласку і мученицької смерті. Ми повинні свідчити про Христа, і чи нам будуть плювати в лице і зневажати нас, чи потече кров, чи вб’ють нас, чи ні – це не основне. Основне – щоб ми Його не зрадили! Я мушу усвідомлювати Божий погляд: Як на мене дивиться Ісус? І чи я можу подивитися Йому в очі – моєму Господу, який був за мене розп’ятий? Якщо можу, то маю в серці мир, який ніхто інший не може мені дати. Але якщо людина зречеться Ісуса, бо хоче бути в хороших стосунках з церковною владою, яка сьогодні, однак, проповідує єресі історично-критичної теології, синкретизму з поганством і схвалює аморальність, то коли подивиться в очі розп’ятому Христу, почує: «Ти зрадник! Ти добре знаєш, що ті чи інші церковні ієрархи зраджують. Знаєш, яка є ситуація». Тому, хоча й це непросто, ми повинні дбати не про те, що про нас думають люди і як на нас дивляться, але про те, як на мене дивиться Ісус. А також усвідомлювати момент своєї смерті, Божого суду: Якщо б тепер, в цю годину, я став на Божий суд і мав би здати звіт зі свого життя, зі своїх вчинків, то як вистою?
Звичайно, коли людина страждає за Ісуса, то при цьому зробить і деякі помилки, а диявол буде намагатися на неї нападати: Ти зробила те і те… Але якщо людина щира, то скаже: Добре, це моя помилка, моя слабкість, але знаю, що маю робити: йду з цим до Ісуса і каюся. Він помер за мене і я хочу Його наслідувати, свідчити про Нього. І аж коли прийде година смерті, прийде звільнення і Ісус мені скаже: «Рабе добрий і вірний, увійди в радість Господа твого!» – так, як це сказав в годину смерті і славному мученику Димитрію. Якби ж то Ісус міг би сказати це кожному з нас! Тільки потрібно мати духа свідоцтва – мучеництва, щоб ми свідчили про Ісуса своїм життям, а в разі потреби і своєю кров’ю, тобто смертю. Хай святий мученик Димитрій випросить нам цю ласку!
Завантажити: Слово Патріарха Іллі на празник святого мученика Димитрія
