Що буде зі мною після смерті?
Що буде зі мною після смерті? Мене чекає або вічне життя, або вічне засудження. Це серйозні речі. Боже слово каже: «Людям призначено один раз вмерти, а потім же суд» (Євр. 9,27).
Коли хтось мав йти тільки на світський суд, то тремтів від страху. А всі ми будемо стояти перед Божим судом, але не направляємо за собою зло. Що зробив би той, хто б мав у себе наркотики і знав, що якщо їх у нього знайдуть, буде розстріляний? Швидко би їх відкинув від себе і так позбувся їх. Ми носимо з собою гріх. Але в годину смерті з ним до неба не пройдемо, бо він тягне нас до пекла. Боже слово ясно каже: «Заплата за гріх – смерть» (Рим. 6,23). Тому мусимо його викинути, засудити і дати під владу Ісусової крові, яка очищує нас від кожного гріха.
Приклад: До церкви Успіння Пресвятої Богородиці в Парижі прийшли солдати. Вони не прийшли, щоб помолитися, а тільки оглядали архітектуру, ікони і т.д. Раптом побачили священика, який клячав і молився перед Святою Євхаристією. Біля нього стояла сповідальниця, а коли хтось приходив, міг попросити його про сповідь. Солдати домовилися між собою, що зроблять зі сповіді жарт. Почали сперечатися, хто з них піде до сповіді. Один сказав: «Я піду!» Інші йому не вірили. «Отож побиймося об заклад» – «На що?» – «На пляшку шампанського». Тоді один солдат підійшов до священика і сказав, що хоче піти до сповіді. У сповідальниці був близько 20 хвилин. Його друзі говорили між собою: «Що там так довго робить? Ми думали, що це буде миттєво». За деякий час священик з серйозним виглядом вийшов зі сповідальні, а потім і солдат. Хоча він виграв шампанське, але тільки крізь зуби сказав, що нікуди не йде, бо начебто має ще якийсь обов’язок, і втік. Про що говорили на сповіді? Священик його не сповідав, а лише сказав йому: «Ви не підготовлені до сповіді. Ви хотіли насміятися зі сповіді. Але знаєте що? Ви солдат і дотримуєтесь слова, чи не так? Обіцяйте мені, що протягом тижня щодня ввечері будете молитися цю коротку молитву: „Боже, прийде час і я помру, але мені це байдуже. Після смерті піду на суд – і це мені байдуже. Буду засуджений до погибелі, але це мені байдуже. Піду в пекло, у вічний вогонь – а й це мені абсолютно байдуже”. Це все, але дайте мені чесне слово, що обіцянку дотримаєте». Молодий солдат, вичерпаний з такої розмови, хотів звідти якнайшвидше втекти і тому поспішно пообіцяв все виконати. Священик ще додав: «Якщо будете мене потребувати, то тут завжди мене знайдете. Тільки не забудьте про свою обіцянку». Все закінчилось так, що солдат першого вечора почав молитися, але десь за 4 дні закінчив і пішов до сповіді. Він усвідомив реальність, навернувся і став ревним християнином. Думка про останні речі дає людині справжню мудрість.
Завантажити: Що буде зі мною після смерті?
