Розважання над Посланням до Римлян 7,7-8
За один гріх ангели були вкинені до пекельної безодні. Гріх першої людини – непослух – приніс смерть. Смерть втілилась до людської душі і підпорядкувала собі її. З моменту першого гріха весь людський рід і кожна людина народжується як раб гріха. Над людською душею панує закон гріха і смерті. Людина захищає те, що їй шкодить, і має опір до того, що для неї є добре. Для орієнтації Бог дав людині Свій закон. Однак, оскільки людина зрослася з гріхом і є в його рабстві, то Божий Закон, який є добрий і святий, є для неї нестерпним тягарем, якого хоче позбутися за будь-яку ціну. Гріх людина має від природи як щось власне, тому не мусить намагатися, щоб грішити. Але Божий Закон для неї є чимось чужим, що обмежує і зв’язує, і навіть т.зв. перешкоджає їй у щасті. Гріх діє через брехню, яку зіпсута людська природа автоматично приймає як правду. І навпаки – правді не довіряє, має вибудувану оборонну систему від правди.
Закон гріха можна порівняти до заводу, де виробляють смертоносну зброю. До неї можна додавати і найцінніший матеріал – золото, срібло, платину, однак результатом виробництва завжди є страшне знаряддя смерті. Тому ненавернена людина, яка не поставила на перше місце в своєму житті Ісуса і не прийняла Його Святого Духа, навіть якщо б і присвячувала себе Божим справам, пояснювала Святе Письмо, мала церковну владу – однак результатом її діяльності завжди буде духовна смерть.
Тут є корінь фарисейства в Церкві. Анна і Каяфа представляли Божий авторитет, мали Божі Заповіді, весь Божий Закон, який є святий, були спадкоємцями Божих обітниць, але не мали одного –Духа Божого. Вони Йому опиралися. Тому в ім’я Божого закону вбили Сина Божого, Ісуса Христа.
Закон гріха є в нас реальністю. Він використає і ті найсвятіші речі. У віршах 9-10 і 11 сьомої глави Послання до Римлян знову вказується на гріх, який зловжив Божим Законом і Божими Заповідями для нашої духовної смерті. Отож від гріха нас не звільняє ані Закон, ані Заповіді, а тільки Ісус Христос своєю відкупительною смертю на хресті. Його смертю ми звільнені від гріха, а також і від закону. Тільки у Христі маємо вічне життя.
