Різдвяне пастирське послання – 2025
Христос Раждається!
Мої дорогі!
Щороку на Різдво ми згадуємо радісну подію Христового народження. Після трагічного гріхопадіння перших людей людство огорнула духовна темрява. Вона проявилася вже на Каїні, який зі заздрості убив свого брата Авеля. Потім з родовища зла, яке спадково перейшло на все людство, виходили злочини, вбивства, війни і врешті смерть. Але вже після гріхопадіння, після трагічного гріхопадіння, Бог пообіцяв Месію, Спасителя. Він сказав пекельному змію: «Я покладу ворожнечу між тобою та жінкою, між потомством твоїм та потомством Її. І Вона розчавить тобі голову». Потомством нової жінки, нової Єви, є Божий Син, який прийшов через Марію та Святого Духа з любові до нас, щоб нас спасти. Прихід Месії провіщали пророки. Вони знали, що тільки Він може визволити людину від духовної темряви і зла, яке є в людському нутрі. Вони провістили про Месію і те, що Своїм стражданням Він зламає диявольську силу зла і відкриє нам двері до вічного щастя у небі. Століттями обраний народ прагнув і очікував Його. Пророки детально провістили про багато подробиць, наприклад, що Спаситель народиться у Вифлеємі, в місті Давида. Згадаймо хоча б ті найближчі події, що передували Христовому народженню. Це були випробування віри. Коли під час молитви ангел Гавриїл з’явився Непорочній Діві та звістив, що саме Вона стане матір’ю очікуваного Спасителя, Марія стривожилась і стала роздувати над його словами. Вона усвідомлювала, що хоча є заручена з чоловіком з роду Давида на ім’я Йосиф, однак їй буде важко пояснити йому таїнство, яке Бог довірив їй. Тому Марія запитала: «Як це станеться?». Ангел їй відповів: «Святий Дух зійде на тебе, і сила Всевишнього отінить тебе; тому й святе, що народиться, назветься Син Божий». З вірою та повною відданістю Марія відказала: «Ось я, раба Господня; хай мені буде по слову твоєму». Коли згодом виявилося, що Марія чекає дитину, Йосиф пережив важке духовне випробування, не знаючи, як вирішити цю ситуацію. Він вирішив таємно Її відпустити. І саме тоді йому уві сні з’явився Божий ангел та сповістив про таїнство, пов’язане з народженням дитини: «Не бійся прийняти Марію, …бо зачате в ній є від Святого Духа».
Але далі прийшло наступне випробування. Коли вже наближався час народження дитини, до малого містечка Назарету приїжджає царський посланець і оголошує наказ кесаря Августа. Кожен повинен іти до міста, звідки походить його рід, і там записатися. З людського погляду можна було б сказали: «Чому саме зараз?! Хіба це не могло бути раніше чи пізніше?». Але обоє, Йосиф і Марія, схиляються перед Божою волею і готуються до довгої подорожі з Назарету до Вифлеєму. Їм довелося подорожувати 4 або 5 днів. Де вони могли ночувати? І навіть вдень не було легко, буквально кожен метр дороги був пов’язаний з жертвою. На кінець, дуже втомлені та виснажені, вони прибули до Вифлеєму. Але зі збіднілого роду Давида тут вже зібралося багато людей, що прийшли з різних місць Галилеї та Юдеї. Коли Йосиф прийшов до своїх знайомих, то побачив, що все зайнято. І навіть заїзд був переповнений. А час народження вже наблизився. Тоді Йосиф згадав, що за Вифлеємом є невелика покинута печера, в якій пастухи залишали сіно. Втомлені, вони прибули до цього місця зі своїм вірним супутником, осликом. На цьому місці, посеред ночі, як і провістив пророк Ісая, будучи Дівою, Марія народила Месію. З безмежною любов’ю Вона взяла на руки це святе беззахисне немовля і всім своїм єством прославляла Бога. Тоді сповила новонародженого в пелюшки і поклала Його в ясла.
Тієї ночі на віддаленому пасовищі пастухи сторожили своє стадо. Раптом, ніби вдарила блискавка, і перед ними в небесному сяйві з’явився Божий ангел і їх осіяла Господня слава. Ангел їм сказав: «Не бійтеся, бо я звіщаю вам велику радість, яка буде радістю для всього народу. Сьогодні в місті Давидовому народився вам Спаситель, який є Христос Господь. І ось вам ознака: ви знайдете Дитя сповите, що лежатиме в яслах». Здивовані пастухи на мить завмерли, буквально оніміли від подиву, а коли отямилися, відразу ж вирішили: «Ходімо швидше до Вифлеєму та подивимося, що там сталося, як сповістив нам Господь». Коли увійшли до малої яскині, то з захопленням розповідали, що ангел розповів їм про це Дитя. А Мати Божа зберігала все це у своєму серці.
На Різдво ми згадуємо не тільки цю славну подію, але маємо і духовно пережити правду, яку виражає українське різдвяне привітання «Христос Раждається!». Тобто не тільки дві тисячі років тому Христос народився у Вифлеємі, але Він народжується і сьогодні в душах тих, які з вірою Його приймають. Це також підтверджує вислів багатьох вчителів Церкви, які наголошували: «І хоча б Христос тисячу разів прийшов у світ, для тебе це буде даремно, якщо Він не народиться у твоїй душі». Христос і сьогодні стоїть біля твоїх дверей та стукає, і сьогодні діє Його слово: «Ось стою біля твоїх дверей та стукаю. Хто відкриє Мені, до того увійду і буду з ним, а він зі Мною», а також діє слово Євангелія: «Тим, які прийняли Його, дав владу стати Божими дітьми». Сам Бог, який створив цілий Всесвіт, все видиме і невидиме, з любові до нас – з любові до тебе – стає беззахисною дитиною. Він приходить на цей світ, щоб нас спасти, щоб визволити нас від наших гріхів і відкрити нам браму до вічної радості у небі. «Сьогодні вам народився Спаситель!».
Не досить тільки своїми устами відповісти на привітання: «Славімо Його!». Ми повинні прославляти новонародженого Спасителя і своїм розумом, волею та серцем. «Так Бог полюбив світ… – і тут здійснюється: Так Бог полюбив тебе, – що дав Сина Свого Єдинородного, щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, але мав вічне життя». Тому і цьогорічного Різдва треба знову відновити свою віру та прийняти Ісуса, особливо у Святому Причасті. При цьому треба хоча б на хвилину усвідомити це глибоке таїнство, що Христос через віру перебуває у наших серцях. А якщо б через важкий гріх ми втратили Христа, то відразу ж через жаль і правдиве покаяння знову приймімо Його і вірно ідімо з Ним аж до кінця цього земного життя.
Він прийшов у світ, але злоба гріха, брехні та ненависті прибила Його до хреста Голготи. На ньому Він помер за нас з любові і Своєю смертю відкрив нам шлях до Божих обіймів, до вічного щастя в небі.
Відомий чеський співак близько 50 років тому співав різдвяну пісню: «Над Вифлеємом звучить “Глорія!ˮ Що означає цей спів? В яскині убога Марія тримає на колінах Дитя. Архангели радуються і славно усім нам звіщають, що згідно давніх пророцтв у стаєнці малий Спаситель спить. Перед цим славним “Глорія!ˮ відлягає всяка печаль. Де світить зірка Марія, там панує Христос Цар. Хай християни радуються і всьому світу звіщають, що згідно давніх пророцтв надходить Боже Царство». Нехай і цей спів різдвяної колядки в ці різдвяні свята буде дійсно пророчим словом посеред зла, що сьогодні серйозно загрожує людству. Але Бог всемогутній. Хоча Він прийшов у вигляді беззахисної дитини та народився в бідній стайні у Вифлеємі, все ж Він тримає у Своїх руках долю людства.
Тому з нагоди свята Різдва Господнього хочу подякувати всім вам, мої дорогі, за те, що ви з вірою і витривало молитеся! Що молитеся Святі Години та намагаєтеся дотримуватися молитовних зупинок протягом дня. Ми зупиняємося близько 9-ї, 12-ї, 15-ї та 18-ї години. Першу зупинку молимося відразу, коли прокидаємося зі сну, передостанню – в кінці Святої Години, а останню – перед сном. Тож найважча боротьба ведеться за те, щоб зупинитися і піднести свої думки до Бога практично чотири рази протягом дня. Більшість з вас з відповідальністю, як до обітниці Богові, ставитесь до Святої години, а особливо до цих чотирьох зупинок протягом дня, а також до трьох інших зупинок. Це ваша велика жертва – знайти час посеред робочого дня. Але з цього ви отримуєте велике благословення! Цим по-справжньому служите Богові, бо жертвуєте для Нього свій час. Інакше його вкрадуть у нас повсякденні турботи та марноти світу.
У колядці «Тиха ніч» співаємо: «Тиха ніч, Свята ніч, ось у ній Бог є мій. Встань, мій люде, з очей тьму стряси, Бог родився, поклін принеси. Ісусе спаси мене! Ісусе спаси мене!».
Мої дорогі, у ці радісні свята приходу Ісуса єднайтеся з Ним! Входіть до Його присутності, сповненої любові, особливо на Святих годинах, під час молитовних зупинок і сторож, а також на ваших інших молитвах, які ви витривало молитеся.
Хай Господь оберігає вас та благословляє вас і ваші родини!
Христос Раждається!
Патріарх Ілля і єпископи та священники ВВП
Різдво-2025
Завантажити: Різдвяне пастирське послання – 2025
