Психологія Євангелія (І частина)
Поставмо основне питання: Чому сьогодні служать модерні психології? Чи ведуть до правдивого життя? Чи допомагають створювати правдиве відношення до себе, до ближнього, до Бога? Ні. По суті, модерні психології базуються на самообмані, майстерній брехні і маніпуляції іншими людьми. Вони мають приховану мету – як найефективніше досягнути того, щоб людська психіка прийняла брехню. Обманена людина потрапляє в пастку, залежність і рабство брехні.
І навпаки, в чому суть справжньої євангелійної психології?
В людській психіці найважливішу роль відіграє совість, якою розрізняємо добро і зло, правду і брехню, справедливість і несправедливість. Але водночас в людині є егоїзм, який автоматично з’єднується з брехнею і шукає свого уявного добра – навіть за ціну відкинення совісті, тобто Божого голосу в нас, нівеляції добра і зла, правди і брехні. Це веде до саморуйнування, а взаємовідносини розбиваються сварками, ненавистю, вбивствами, війнами. Глибоко в суті йдеться про те, кому людина служить. Якщо служить правді, то намагається брати під увагу природні моральні закони, а також і Божі закони. Людина приймає реальність смерті, приймає відповідальність за своє життя, а також серйозно рахується з вічним життям після смерті, з нагородою за добро, зроблене у житті, прожитому згідно сумління. Також рахується з небезпекою вічного засуду, якщо б убила свою совість, з’єдналася з духом брехні і стала його інструментом.
З психологією пов’язане поняття добра і зла, гріха, а також трансцендентності. Людина не є лише живою істотою, але й точкою перетину матеріального і духовного світу. Її духовна сутність створена на Божий образ і є безсмертною. Тіло підпадає законам матерії і смерті.
Справжній погляд на людську психіку подає об’явлене Боже слово, передусім Христове Євангеліє.
Слово Боже вказує на три області в людині: тіло, душа і дух (див. трикутник). Людина тілесна і людина душевна (sarkikos, psychikos) є протилежністю до людини духовної (pneumatikos). «Знову кажу: Духом ходіте, і тіла пожадливостей не будете чинити; бо тіло пожадає проти Духа, і Дух пожадає проти тіла. Вони суперечать одне одному, так що ви не можете робити того, що хотіли б… Учинки ж тіла явні: розпуста, нечистота, розгнузданість, ідолослужба, чари, ворогування, свари, заздрість, гнів, суперечки, убивства, … пияцтво, гульня і таке інше» (Гал. 5,16-21).
«І коли ми живемо Духом, то Духом і ходімо» (Гал. 5,25).
Справжнє духовне життя пов’язане з трьома реаліями, у яких не може сумніватися жодна людина, що має здоровий глузд:
1) Увесь всесвіт і цей світ з мудрими законами має свого Творця – Бога.
2) Кожна людина помре і буде здавати звіт за своє життя.
3) Навколо нас і в нас є реальність зла і гріха.
Бог промовив до людини через своє слово і відкрив їй певні таїнства, які стосуються її вічного життя і спасіння. Бог промовив до людини тим, що віддав свого Єдинородного Сина, щоб «кожен, хто в Нього вірує, не загинув, а мав життя вічне» (Ів. 3,16). Отож передумова нашого спасіння – прийняти Ісуса Христа, який є правдивим Богом і правдивим Чоловіком. У Ньому, в Христі, маємо прощення наших гріхів. У Ньому є і наше звільнення від рабських залежностей, у які людина потрапила через те, що повірила фальшивій ідеології, тобто різним філософіям і психологіям, за якими криється обман і дух брехні та смерті. Основна вимога Христа звучить: «Змініть мислення і вірте в Євангеліє» (Мр. 1,15).
Фальшиві ідеології руйнують духовні та моральні цінності людини. Так була знищена межа між добром і злом, між брехнею і правдою. Таким чином настав процес розкладу і духовної смерті, яка приносить і фізичну смерть. Хто покине мислення, що побудоване на брехні та вірі в нісенітниці, потребує прийняти здорове мислення, яке бере під увагу природні закони, моральні цінності і приносить життя. Зміна мислення пов’язана з вірою в Євангеліє. Євангеліє – це радісна звістка про наше спасіння і нове життя у Христі та з Христом. Ця єдність з Христом пов’язана з прийняттям Христового Духа і приносить людині справжню свободу. Нове життя перебуває під владою Духа, чистої любові і правди. Воно неодмінно пов’язане з боротьбою проти брехні, яка аж до смерті корениться в зіпсутій людській природі і заторкує тіло через пожадливості, а душу – через людську пиху, духовну сліпоту і брехню.
Ця духовна боротьба – боротьба з думками і почуттями. Йдеться про нечисті, брехливі, себежалісливі, заздрісні та інші думки чи почуття. Духовне життя під владою Божого Духа вносить гармонію і до людської психіки, і до цілої психосоматичної системи.
Всім відома приказка: «У здоровому тілі – здоровий дух», але її потрібно спершу трактувати навпаки: «Якщо здоровий дух, то здорове і тіло».
В духовному житті необхідно ходити в правді і в реальності. Тією основною реальністю є зло в нас і брехня, тобто гріх. Боротьба зі злом, з гріхом, пов’язана з духовним життям, яке черпає свою духовну поживу і силу з Божого слова, з молитви, з Євхаристії та правдивої спільноти (пор. Ді. 2,42). Людина, яка навернеться або вийде зі системи світу, повинна мати ясний ідеал. Повинна знати сенс життя і сенс страждання, і повинна рахуватися з найосновнішими речами: смертю, судом і вічністю.
Питання спасительної віри і проповідування Євангелія, яке веде до спасіння та вириває душі з рабства гріха і сатани, не лише індиферентне питання. Сили темряви виступають проти правди Євангелія, в першу чергу через різні систематичні брехні і ліквідацію тих, які це Євангеліє і це спасіння приносили б спраглим душам. В історії Церкви за проповідування Христового Євангелія було замучено і убито сотні тисяч душ. Кожен, хто намагається правдиво жити і наслідувати Христа, зазнає жорсткого опору системи брехні світу. Ця система брехні через різні психології та філософії маніпулює людьми, які є рабами темряви і духа брехні. Такі особи завжди переслідували і будуть переслідувати істинних християн. Часто ними можуть бути і найближчі у власній сім’ї.
Людина, яка переживе справжнє навернення, зустрінеться з суворою реальністю: проти Євангелія, яке дає людині спасіння, і проти життя наслідування Христа виступить ціла система обманів, побудованих на психологічних маніпуляціях і підступних інтригах. Наприклад, власні батьки будуть залякувати своїх дітей, насміхатися з них, називати їхнє життя фанатизмом, і намагатимуться всіма способами звести їх на широку дорогу загибелі. Фальшиве християнство не провокує духа брехні, ані духа світу. Об’єктом переслідування, однак, стає живе і справжнє християнство. Божий ворог – дух брехні – прагне одного: щоб ніхто не навернувся до Христа, а якщо і навернеться, то щоб повернувся назад до старого способу життя, а головне, щоб не жив з віри. Божому ворогу не стоїть на заваді інтелектуальне християнство, яке навіть буде вказувати на безліч правд з Євангелія та духовного життя. Йому не заважають переповнені храми пересічних байдужих віруючих. Віруючих, які чують Боже слово, але не реалізують його, Ісус прирівнює до тих, які побудували дім на піску, а не на скелі. Коли прийде випробування, дім завалиться.
Божому ворогу перешкоджає, коли хтось втілює Боже слово, тобто наслідує Христа. Божому ворогу стоїть на заваді той, хто живе з віри і в своєму житті серйозно рахується з Богом. Суть духовного життя полягає власне в тому, що людина дає простір самому Богу, щоб Він в нас жив. Ми маємо від Бога безмежну гідність: Бог через віру перебуває в наших серцях.
(див продовження)
Завантажити: Психологія Євангелія (І частина)
