Певність спасіння

Отож Бог поклав на Христа наші провини. В посланні до Римлян конкретно сказано, що всі згрішили, далекі від Божої слави, і що ми оправдані даром. Слово «даром»! Христос своєю смертю приніс себе в жертву за тих, які увірують. Тут говориться про смерть Христа і про віру. Це важливо. Спасительна віра – це не те, що я вірю в щось, що буде в майбутньому, але що я вірою приймаю те, що Бог вже зробив для мене – те, що Він віддав Свого Сина, Який помер за мене на Голготі і заплатив за мої гріхи. Я це приймаю – і це є спасительна віра. Через неї я заново зроджений, як каже Ісус: «Ви повинні знову народитися» (Ів. 3,7). Цією вірою я приймаю Боже слово в повноті і через цю віру до мене приходить Святий Дух. Прийнявши Христа як свого Спасителя і Господа, я повірив, що Він помер за мої гріхи, що маю в Ньому вічне життя. Як говорить Боже слово: «Хто має Сина, той має життя вічне.
Хто Сина не має, той не має життя» (1 Ів. 5, 11-12). Так написано. «Це пишу вам, щоб ви знали, що маєте вічне життя». Отож я мушу мати цілковиту впевненість у тому, що маю спасіння, а не занедбати цю найважливішу річ, щоб коли хтось запитає: «Чи маєш вічне життя?», не відповідати: «Не знаю, аж коли буду помирати, дізнаюся про це». Але це вже надто пізно! Я повинен це знати. Апостол каже: «Щоб ви знали, що маєте вічне життя. Хто має Сина, той має вічне життя. Хто не має Сина Божого, той не має життя». Чи я це відчуваю, чи ні  – це не має значення, я мушу знати цю основну річ.

Завантажити: Певність спасіння