Пастирський лист на Великдень-2023
Отець Патріарх посилає вам своє благословення, а з ним і цей великодній пастирський лист:
Христос воскрес!
Дорогі брати і сестри!
На Великдень і у Великодній час ми вітаємо один одного: «Христос воскрес!». Що виражає це коротке привітання? Воно виражає правду, що Ісус Христос воскрес із мертвих! Він, істинний Бог, став чоловіком через таїнство воплочення і народився з Діви Марії. Заради нас і нашого спасіння Він приніс Себе в жертву на хресному дереві. Своєю смертю Він відкупив нас з гріха і відкрив нам брами неба. У Страсну П’ятницю після жорстоких мук Його зняли з хреста, а Його тіло загорнули у плащаницю і перенесли до кам’яного гробу. До входу у гріб привалили камінь. Наступного дня, в суботу, прийшли воїни, яким було наказано стерегти гріб. Зрозуміло, що перед тим, як запечатати, його перевірили, адже від п’ятниці вечора до суботнього ранку була ймовірність, що хтось міг забрати мертве тіло. Вони не були настільки безвідповідальними, щоб охороняти порожній гріб. Опісля воїни знову прикотили камінь і наклали печатки. Тоді розділили сторожу і виконували наказ. Сторожі чергувалися біля гробу всю суботу, а потім цілу наступну ніч.
Рано-вранці, ще за темряви, коли минула субота, прийшла Марія Магдалина та інша Марія подивитися на гріб. І раптом настав великий землетрус, бо ангел Господній зійшов із неба, відвалив камінь і сів на нього. Його вигляд був наче блискавка, а одяг був білий, як сніг. Сторожі сильно налякалися і завмерли, наче мертві. Ангел сказав жінкам: «Не бійтеся! Я знаю, що ви шукаєте Ісуса розп’ятого. Нема Його тут, бо воскрес, як сказав. Підіть і подивіться на місце, де Він лежав». Тоді ангел сказав їм: «Ідіть швидше і скажіть Його учням, що Він воскрес із мертвих».
Коли воїни опам’яталися, з жахом втекли з варти і побігли до міста. З цього переляку навіть забули про суворі військові покарання за покинення варти.
У привітанні «Христос воскрес!» і у відповіді «Воістину воскрес!» ми визнаємо реальність Божої всемогутності, яка проявилася у воскресінні Христа. Ця реальність воскресіння впливає і на нашу людську природу. Це дає нам певність, що і наше тіло під час другого Христового приходу також воскресне та переміниться. Воно буде подібне до Христового прославленого тіла, яке не підпорядковується фізичним законам і смерті. Тоді наше воскресле тіло з’єднається з нашою безсмертною душею. Ісус, як Бог, Своїм воскресінням переміг смерть.
Коли Бог створював першу людину, то сказано, що вдихнув духа в земний порох, і людина стала живою душею (пор. Бут. 2,7). Новий Завіт не тільки підтверджує цю правду, але також доповнює: «Перший чоловік, Адам, став душею живою, а останній Адам став духом животворним» (1Кор. 15,45). Від першого чоловіка, Адама, вийшов увесь людський рід, який, однак, через його гріх піддався зіпсуттю і смерті. Ісуса Христа називають останнім Адамом. Його нащадки, Містичне Тіло Христа, – це кожен з нас, віруючих. Ми оживлені Його Духом до вічного життя. Через віру і хрещення ми беремо участь у воскресінні Христа, тобто в Його новому житті (пор. Рим. 6,4-5).
У Святому Письмі не сказано, о котрій саме годині ночі воскрес Господь Ісус: чи перед північчю, чи після півночі, чи близько третьої години ранку, чи перед тим, як ангел відкотив камінь. Але коли настав цей славний момент воскресіння, тіло Ісуса було пройняте Божою всемогутністю і було перетворене на духовне тіло, яке вже не підпорядковується фізичним законам. Воно пройшло через похоронні полотна і запечатаний кам’яний гріб.
Сучасна наука ставить перед нашими очима такі речі, які раніше здавалися неможливими. Наприклад, рентгенівські промені проходять крізь тіло і залізо, радіохвилі проходять крізь стіну будинку, бездротовий зв’язок забезпечує невидиму передачу величезної кількості інформації. Але все це відбувається лише на основі фізичних законів. Однак при воскресінні ми опиняємося в сфері духовних законів, які набагато перевершують цей матеріальний світ.
Похоронні полотна, якими пройшло воскресле і переображене тіло Христа, залишилися неушкодженими. У пасхальній пісні співається: «Твоє тіло позбавлене тління і сьогодні проходить гробом камі́нним. Страх в цю мить сторожу проймає і варта до міста втікає. Там славну цю вістку далі звісту́є: Назаря́нин воскрес! Алилуя!».
У статті під назвою «Німий свідок воскресіння» про Туринську плащаницю написано:
У 1898 році Туринська плащаниця була вперше сфотографована. Коли фотограф витягнув пластину з розчину і подивився на неї, то з переляку ледь не опустив її туди назад. Те, що він побачив, не було звичайним змішанням перевернутих світел і тіней, які він звик бачити на всіх негативах. З пластини на нього дивився образ чоловіка, але ще чіткіший та детальніший. І навіть було видно такі деталі, які ніколи перед тим на полотні неможливо було побачити. Тоді виявилося, що зображення на полотні насправді є негативом, а при тому плями крові – позитивами.
Лише дослідження у 1978 році відкрило шокуючий факт: образ тіла був створений через випалювання. У світі існує лише одна подібна до цього річ – тіньові відображення людей на стінах Хіросіми. Однак цей образ відрізняється від них двома ознаками:
1) Випромінювання енергії, що спричинило відбиток, мало бути дуже коротким, тобто це був спалах, або воно мусіло бути переривчастим, інакше волокна спалилися б. Проте вони не спалені навіть у найтемніших місцях зображення.
2) Відбитки людей у Хіросімі виникли від джерела, яке випромінювало далеко за ними, передаючи лише тіньові контури тіл без внутрішніх деталей. Однак тут, на тканині, в яку було загорнуте тіло, рівномірно відбилася як передня, так і задня частини тіла з багатьма внутрішніми деталями. Дійсно, немає іншого пояснення, окрім того, що випромінювання вийшло з самого тіла, тобто зсередини. Таким чином за 1800 років до винаходу фотографії була створена спеціальна теплова фотографія на похоронному полотні, пізніше названому Туринською плащаницею.
Як міг відбутися розряд або спалах такої надзвичайної енергії? Адже вона випромінювалася з мертвого тіла і відобразила його на тканині одночасно зверху і знизу у справжній подобі тіла. Зображення на поверхні волокон, очевидно, виникло через бомбардування протонів з енергією один мегаелектронвольт. З такою енергією протон проходить крізь простір із різницею напруг у мільйон вольт. Наука не може пояснити механізм такого перенесення зображення з тіла на полотно. Це мусіла бути лише енергія воскресіння, прояв Божої сили! Тоді вона спалахнула в Єрусалимському гробі і з того часу сіяє для мільйонів християн у всьому світі.
Фізико-хімік Роджерс з Інституту атомних досліджень в Лос-Аламосі заявив: «Немає іншого способу пояснити утворення зображення… Ісус Христос воскрес з мертвих, Євангеліє є правдивим і нам усім пропонується вічне життя. Туринська плащаниця – це доказ 2000-річної давності, який можна принаймні частково розшифрувати завдяки сучасним технологіям».
На завершення можемо знову разом з багатьма вченими вигукнути: «Христос воскрес! Воістину воскрес!».
У Святому Письмі написано, що разом з Христом ми воскресли. Виникає питання: як ми могли з Ним воскреснути, якщо нас розділяє час 2000 років? Перш за все усвідомимо, що Христос є не тільки чоловіком, а одночасно і Богом, тобто в часі був як людина, але як Бог є над часом, тобто у вічності. Ісус той самий вчора, сьогодні і навіки. Святе Хрещення – це таїнство, що з’єднує нас з духовним Божим світом, де переплітаються поняття часу і вічності. Подібно є і з таїнством Євхаристії.
Таїнство нашого співвоскресіння з Христом в духовній області реалізується через хрещення та віру. В нас є нове життя, життя Христа, як пише апостол: «Ви були поховані з Ним у хрещенні, і через віру разом з Ним також воскресли…» (Кол. 2,12). Духовна складова нашого єства через хрещення вже бере участь у Христовому воскресінні. Але це нове життя ми повинні розвивати, живучи у згоді з Христовою заповіддю: «Зречись самого себе, візьми свій хрест і йди за Мною». Тоді з апостолом можемо сказати: «Я розп’ятий з Христом, не живу вже я, а живе в мені Христос» (Гал. 2,20).
Що стосується воскресіння мертвих, то в «Символі Віри» ми визнаємо: «Очікую воскресіння мертвих і життя майбутнього віку». Фізичне воскресіння і перемінення тіл відбудеться лише наприкінці світу перед Страшним судом.
Як ми повинні реалізувати нашу віру, яка з’єднує нас з Божою всемогутністю? Основою є з’єднання з нашим Господом і Спасителем. Біблійна віра є необхідною умовою для спасіння. «Хто увірує, буде спасенний, а хто не увірує, буде засуджений» (Мр. 16). Віра єднає нас з Ісусом Христом. Ми повинні правдиво Його наслідувати – так, як це робили святі, що жили перед нами.
В Україні триває війна. В Чехії та Словаччині, як і в усьому світі, сили зла запроваджують злочинні закони, які ведуть до деморалізації, бунту проти Бога, а на кінець до редукції людства, тобто до власного самознищення. Ми почуваємося безсилими і забуваємо, що Бог хоче діяти через нашу віру Своєю всемогутністю. Для цього служить і пророча молитва згідно з Єзекиїлом 37. Потрібно використати її особливо в цей великодній час, аж до свята Зіслання Святого Духа.
Минув час Великого посту. Багато з вас дали собі постанову конкретного самозречення, деякі з вас постили від їжі, інші постили від Інтернету, телебачення та непотрібних інформацій, треті постили так, що намагалися не сваритися, інші – не критикувати відсутніх. Усі ці акти вашого самозречення, безперечно, мають велику цінність перед Богом. Але час Великого посту минув, і, можливо, дехто з вас відчуває, що міг би ще краще використати його. Тому я хотів би запропонувати деяким ревним душам, щоб раз на тиждень збиралися групою з трьох-п’яти чоловіків, а також іншою групою з трьох-п’яти жінок і молилися протягом двох годин. Близько півгодини можете молитися ЕРКО, щоб увійти в Божу присутність, а потім можете почати пророчу молитву відповідно до Єзекиїла 37. Приблизно в центрі України знаходиться місто Черкаси, яке ви можете вибрати як духовний центр, де духовно станете і будете пророкувати на чотири сторони: на схід, захід, північ і південь.
Модель пророчої молитви ви знаєте, деякі з вас моляться її самі, а інші – під час формації або на молитовних вихідних. Кожен з вас може свідчити про свій досвід з цієї молитви. Я молюся її вже кілька років. Хто вже молився пророчу молитву, хай витриває, а хто ще не почав, хай почне. Плоди не мусимо бачити відразу, але обов’язково їх колись побачимо, навіть якщо це буде тільки тоді, коли переступимо поріг вічності.
Я б також запропонував другий варіант практичної віри в цей період 50 днів аж до Зіслання Святого Духа. У суботу ввечері після 21:00 години ми починаємо святкування неділі. Протягом години чергуємо молитву зі співом і переживаємо правду воскресіння. Потім в неділю зранку з 5:00 до 7:00 години ми продовжуємо ці молитви, спрямовані на реальність воскресіння. Чоловіки дотримувалися цього порядку на формації, а жінки – на молитовних вихідних. Тепер, у Великодній час, спробуйте так святкувати у своїх сім’ях кожну неділю аж до П’ятидесятниці. Тоді на свято Зіслання Святого Духа Божий Дух знову в силі заторкне глибини вашого єства. Він також дасть вам глибше пізнати силу Божого слова: «І коли Дух Того, Хто воскресив Ісуса з мертвих, мешкає у вас, то Той, Хто воскресив Христа з мертвих, оживить і ваші смертні тіла Духом своїм, що живе у вас» (Рим. 8,11).
Сьогодні є найбільше свято року – Христове Воскресіння. Уже ввечері Ісус з’явився апостолам. Він щодня стоїть біля дверей нашого серця і стукає, але сьогодні ввечері, на Святій годині, Він проходить крізь замкнені двері, як і тоді, – і до вас, як і до апостолів, каже: «Мир вам. Не бійтеся. Це Я Доторкніться до Мене». Воскреслий Ісус приходить духовно, але реально. Доторкнися Його своєю вірою.
Христос воскрес! Воістину воскрес!
Алилуя!
Завантажити: Пастирський лист на Великдень-2023
