Пастирський лист на Великдень 2021 року
2.05.2021
Христос Воскрес!
У цей день ми святкуємо найбільше християнське свято ‒ славне Христове Воскресіння! У Страсну п’ятницю Ісус зазнав жорстокого бичування, болісного вінчання терням і пройшов дорогу на місце страти з ганебним хрестом, знаряддям смерті.
Кожному зрозуміло, що мертва людина не може воскреснути без втручання Божої всемогутності. За кілька днів до Своєї смерті та воскресіння Ісус воскресив Лазаря, який вже 4 дні був у гробі. Це сталося у Витанії, близько 4 кілометрів від Єрусалиму. Коли Ісус наказав відкотити камінь, сестра Лазаря Марта заперечувала: «Господи, він вже розкладається, це вже четвертий день». Ісус відповів: «Хіба Я не казав тобі, що як будеш вірити, побачиш славу Божу?». Коли відкотили камінь, Ісус вигукнув сильним голосом: «Лазарю, вийди сюди!». І померлий вийшов зі зв’язаними полотном руками і ногами, та обличчям, обмотаним хустиною. Ісус сказав: «Розв’яжіть його і пустіть, нехай ходить!». Якою була реакція на це чудо? Багато євреїв, які прийшли потішити сестер Лазаря і побачили, що вчинив Ісус, повірили в Нього. Але деякі з них пішли до фарисеїв і розповіли їм про те, що Ісус зробив. Як реагували вороги Христа? Первосвященики та фарисеї скликали раду і сказали: «Що нам робити? Силу чудес отой чоловік робить! Якщо залишимо Його так, то всі увірують у Нього». З того часу вони змовилися вбити Його.
Далі Святе Письмо свідчить: «Тим часом дізналася сила народу, що Ісус там, то й посходились ‒ не тільки Ісуса ради, а й щоб побачити Лазаря, якого Він з мертвих воскресив. Тоді первосвященики ухвалили і Лазаря вбити, численні бо юдеї залишили їх із-за нього й увірували в Ісуса».
Треба знати, що воскресіння Лазаря відрізняється від Христового воскресіння. Лазар, юнак з Наїну та Яірова дочка, яких Ісус воскресив із мертвих, пізніше знову померли природною смертю. Проте Ісусове тіло не лише воскресло, але й перемінилося, стало безсмертним і вже не підлягало фізичним законам. Це прославлене духовне тіло в момент воскресіння пройшло крізь кам’яний гріб. Коли тієї неділі ввечері апостоли перебували за замкненими дверима, Ісус пройшов усередину, з’явився їм і сказав: «Мир вам!» Апостоли вжахнулися і сповнилися страху, думаючи, що бачать духа. Ісус їм сказав: «Гляньте на Мої руки та на Мої ноги: це ж Я сам. Доторкніться до Мене та збагніть, що дух тіла й костей не має, а Я, бачите, маю». Сказавши це, Він показав їм руки та ноги. Таке духовне прославлене тіло матимемо і ми під час другого приходу Христа. Кожного з нас рано чи пізно чекає смерть, якої ніхто не уникне, а після неї ‒ Божий суд. Сенс нашого життя та його найвища мета ‒ спасти свою безсмертну душу. Ісус каже: «Яка користь людині, якщо здобуде весь світ, але занапастить свою душу?» І підкреслює: «Що дасть людина взамін за свою душу?» Пам’ятаймо: якщо збережемо віру в Ісуса, будемо виконувати Його заповіді і залишимося Йому вірними, то врятуємо свою душу. Тоді вже можемо не боятися за своє тіло. Під час другого приходу Христа воно буде підняте зі земного пороху, воскрешене і буде подібне до Христового прославленого тіла, яке бачили апостоли в день Воскресіння. Вони також бачили Його протягом 40 днів, коли Він з’являвся їм, аж поки у них на очах не вознісся на небо з Оливної гори.
Ісус знав, що реальність Його славного воскресіння буде поставлена під сумнів, тому допустив випробування на одного з апостолів, який недільного вечора не був разом з іншими. Наступного дня апостоли з великим захопленням розповідали Томі про подробиці зустрічі з воскреслим Ісусом. Ще й свідчили йому, що коли не могли повірити навіть своїм очам, Ісус поїв перед ними. Вони показували Томі кості з печеної риби, які після відходу Ісуса залишилися на столі. Але апостол відкидав усі очевидні аргументи і постійно повторював: «Я вам не вірю». Апостоли знову і знову наполягали: «Який ще доказ маємо тобі дати? Як тебе переконати? Ми бачили Його, Він говорив до нас, і ми торкалися Його!». Тома сказав: «Я повірю тільки тоді, коли Його побачу». І додав: «А крім того, навіть якщо й побачу Його, то все одно не повірю навіть своїм очам». «А що ти хочеш, Томо?» «Я повірю лише тоді, коли вкладу свої пальці в Його рани і свою руку в Його пробитий бік».
Напруження між апостолами і непоступливим Томою тривало цілий тиждень. Його завершив сам Ісус. Це було також в неділю ввечері. Апостоли були разом з Томою. Коли вони розмовляли, раптом посеред кімнати засяяло яскраве світло, і перед ними став сам Господь. Їх охопило велике хвилювання. В першу мить апостоли зажмурили очі від великого світла, а потім з довірою поглянули в обличчя люблячого Спасителя. Тільки погляд Томи далі був опущений донизу. Настала гробова тиша. Тоді Ісус сказав: «Мир вам!» Апостоли з радістю дивилися на прославленого Господа. Вони бачили, як з Його п’яти ран виходило сильне світло. Це вносило великий мир і проникало до глибини душі щасливих апостолів. Тоді Ісус з великою любов’ю поглянув на невіруючого апостола і сказав: «Томо, поклади твій палець сюди!» І Ісус простягнув до нього Свою руку. Тома впав на коліна, з його очей потоком потекли сльози. В ту мить він усвідомив свій гріх і слухняно простягнув праву руку. Ісус взяв її у Свою правицю і вклав його палець у Свою проколену долоню в другій руці. Тоді Ісус злегка нахилився до Томи і сказав: «Тепер вклади свою руку в рану у Моєму боці». Тома в ту хвилину, коли його гордість і невіра були переможені, повністю довірився Христові ‒ ще правдивіше, ніж перед воскресінням Лазаря, коли він сміливо закликав переляканих апостолів залишитися вірними Ісусові аж на смерть. Коли учні заперечили Ісусові: «Учителю, оце недавно юдеї Тебе каменувати хотіли, а Ти знову хочеш іти до Єрусалиму?», Тома рішуче сказав до апостолів: «Ходімо й ми, щоб померти разом із Ним». Так, як Ісус не забув щирості апостола Петра, хоча й він тричі відрікся від Нього, так не забув і визнання Томи. Петро після відречення гірко плакав, а Ісус першим з апостолів з’явився саме йому ‒ каянику. Подібно Ісус не забув і щирості Томи. Тепер, у мить зустрічі з воскреслим Спасителем, Тома без опору дозволяє вкласти свою руку в проколений бік Ісуса. Присутність його воскреслого і прославленого Господа настільки внутрішньо перемінила Тому, що він з глибини душі виражає свою віру словами: «Господь мій і Бог мій». А свою любов у цю мить глибокого навернення він двічі виражає словом «мій»: «Ісусе, Ти є мій Господь, Ти для мене не є чужий, не є незнайомий, Ти мені не байдужий. Ти є мій, а я Твій. Тепер я прагну для Тебе жити і за Тебе померти. Ти помер за мене».
У той момент Ісус бачив, що за багато років серце Томи буде пробите списом саме в той момент, коли далеко від Єрусалиму він буде звершувати таїнство Христової смерті у Святій Літургії. Як спис пробив на хресті серце Ісуса під час кривавої жертви, так буде пробите під час безкровної Літургійної жертви і серце Томи.
Дорогі брати та сестри, нашим духовним зором бачимо деталі, пов’язані зі славним Ісусовим Воскресінням. Першим свідком Воскресіння є Ісусова Мати; потім ‒ каяниця Магдалина, жінки-мироносиці, Петро, який оплакував свою зраду, учні, які йшли в Емаус, апостоли у горниці. А через тиждень відбулася друга зустріч Ісуса з апостолами та розмова з Томою.
Сьогодні є славний день Христового Воскресіння. Не тільки в Україні, але й по інших місцях триває локдаун, є розпорядження про носіння масок та вакцинацію, щодо якої особливо вчора і позавчора на саміті в США висловилися провідні експерти. Вони відповідально та відважно перестерігали від серйозної небезпеки, пов’язаної з вакцинацією. Ви знаєте, що псевдопапа Бергольйо інтронізував нечистого демона Пачамаму і таким чином прийняв на себе долю зрадницького апостола Юди. Однак Бергольйо, хоча зовсім не є фахівцем в області медицини, все ж сугестивно нав’язує нову, невипробувану та небезпечну мРНК-вакцину. Вона змінює людський геном і є частиною процесу чіпування, від якого Святе Письмо застерігає вогняним озером. Необхідно знати, що на цьому саміті відважно виступив з правдивою доповіддю і колишній апостольський нунцій США, архиєпископ Карло Марія Вігано. Його промова є історичною і стосується не лише Церкви, але й людства, яке перебуває під загрозою. Стати на бік архиєпископа Вігано та сміливих лікарів означає виступити за життя, і не лише дочасне, але й вічне. Це означає бути охочим виступити за правду і життя та разом з апостолом Томою сказати: «Ходімо і ми, щоб померти з Ісусом».
Браття та сестри, нашу любу Україну не врятує ні політика, ні економіка, а тим більше не Бергольйо чи його церковні прибічники. Україну врятують святі та сміливі чоловіки і жінки, які в молитовних сторожах вдень і вночі взивають до Бога. А це є ви ‒ ви, які не лише молитеся, але й готові за Христа і за Україну пожертвувати навіть своїм життям. І ви в момент своєї смерті зустрінетеся з Ісусом і доторкнетеся Його, подібно як Тома. Ісус є живий, Він є той самий вчора, сьогодні і навіки. Ісус є з вами по всі дні вашого життя. І ви будьте з Ним. Невдовзі ми побачимо Його у світлі слави.
Христос Воскрес! Воістину Воскрес!
Завантажити: Пастирський лист на Великдень 2021 року (2.05.2021)
