Пастирське послання Синоду єпископів УП ГКЦ до християн України /I частина/
Львів, 18.04.2014р.
Дорогі християни!
Ми наближаємося до кінця Великого посту, який завершується Страсною П’ятницею, коли ми пригадуємо Христову смерть на хресті. Ісус на Голгофі помер за всіх людей, тобто за кожного з нас особисто. Ми творимо спільноту, творимо український народ. Розп’яттю Христа передувала зрада Юди. Тоді слідував несправедливий суд, як церковний, так і світський. В закуліссі стояла тодішня церковна ієрархія, яка протиставилась Богу та Божому слову і видала Божого Сина на смерть на ганебному хресті. Коли Ісус був засуджений, зазнав жорстокого бичування і болючого та принизливого коронування терням. Потім була Хресна дорога, під час якої Ісус падав декілька разів, коли ішов на місце страти. На Голгофі Ісуса прив’язали до хреста, прибили Йому руки і ноги, а потім піднесли хрест. Три години найбільшого болю: фізичного, психічного і духовного. Ісус страждає і помирає. Під час страждань Ісус промовляє сім останніх слів з хреста. Першим словом, коли Йому забивають в руки цвяхи, Ісус молиться за своїх ворогів: «Отче, прости їм, бо не знають, що роблять». І в цьому Ісус є для нас прикладом.
Україна переживає пост-майданівську ейфорію. Помалу починає усвідомлювати негативні плоди. А ними, насамперед, є пробудження ненависті одних проти інших. І у цій ситуації звучать Ісусові слова: «Отче, прости їм, бо не знають, що роблять». Легко розсварити двох людей один проти одного, коли одному скажемо неправдиву інформацію, спрямовану проти іншого. Якщо в це повірить і зробить певні кроки, то створиться ненависна атмосфера, яка призведе до багатьох злочинів. Коли після великих терпінь обом відкриються очі, вони побачать, що стали жертвами запланованого обману. Це не були тільки люди, за ними стояла демонічна сила брехні і смерті. З невеликої іскри непрощення може виникнути навіть кривава, братовбивча війна.
Коли людина повірить брехні, а потім хоче в її світлі проштовхувати свою справедливість, то плід є протилежним – несправедливість і кривда, яка в свою чергу породжує помсту.
Друге слово з хреста Ісус сказав до розкаяного розбійника. Він, мабуть, щиро взяв участь в якійсь акції, може, подібній до київського Майдану, але амністії не отримав. Він заплатив життям за свою зловжиту щирість, через яку повірив брехні. Він був свідомий своєї провини. До другого злочинця, який насміхався з Ісуса, вигукнув: «Чи ти не боїшся Бога? Ми терпимо справедливо за свої вчинки, але Цей не зробив нічого злого». Тоді сказав Ісусові: «Ісусе, згадай мене, коли прийдеш у своє Царство». Спаситель йому відповів: «Істинно кажу тобі: ще сьогодні будеш зі Мною в раю».
Третє слово Ісус промовив до своєї Матері і свого учня, які стояли під хрестом: «Жінко, ось син твій», а до учня сказав: «Ось Мати твоя». Цим словом Ісус дав свою Матір і тобі. А ти повинен Її прийняти з вірою як учень під хрестом.
Четверте слово. Ісус сказав: «Прагну!». Це була не лише фізична спрага, але й духовна спрага, величезне бажання виконати діло спасіння.
П’яте слово: «Елі, Елі, лема савахтані?» – «Боже мій, Боже мій, чому Ти мене покинув?». Ісус взяв на себе всі гріхи і злочини всіх людей і заплатив за них. Гріх відділяє людину від Бога. Ісус, який прийняв нашу людську природу, переживає в душі глибоке покинення своїм Отцем.
Шосте слово: «Звершилося!». Ісус звершив діло спасіння, диявол і гріх був переможений.
Сьоме слово: «Отче, в руки Твої віддаю дух мій!». З цими словами віддав свого духа в руки Отця і помер. Сотник, щоб переконатися в його смерті, проколов ще списом Його бік, і з боку витекла кров і вода. Мертве тіло Ісуса зняли з хреста і поклали на руки Його Матері. Вона з Ісусом пережила Його страждання і Його смерть. В цих найбільших болях вона мужньо стояла під хрестом і вірила Божому слову, що Він, як про це декілька разів казав, на третій день воскресне з мертвих.
І Україна переживає період терпінь. Ці терпіння будуть продовжуватися, особливо, коли почнуть діяти системи ювенальної юстиції та реалізуватися програма, за якою щороку мають відбирати 50 000 дітей відповідно до паризької моделі. Від цього терпіння українські батьки могли бути врятовані. Тисячі батьків будуть переживати глибокий біль і розпач, коли у них відберуть дітей, як це вже відбувається в багатьох державах ЄС. В даний час це все вже підготовлено новими законами. Ще поданий і такий законопроект, щоб суворо карати батьків, у яких викрадуть дітей і які не схочуть платити викрадачам. Згідно з цими законами, батьки будуть змушенні платити викрадачам і фінансувати тиранію своїх власних дітей.
Чи спасе Бог Україну від цього покарання, яке зманіпульовані люди самі на себе стягнули? Бог багато разів пропонував спасіння через правдиве покаяння, але його відкинули. Потім буде лицемірством говорити: «Як Бог міг це допустити?» Насправді люди самі відкидали Божі закони і надзвичайно просту для розуміння правду, що гендер-гомосексуалізм є самогубною небезпекою. Узаконення цього збочення приносить це страшне прокляття на дітей українського народу і на їх батьків. Ці злочини проти дітей і проти Божого закону лицемірно називають євростандартами і омріяним єврораєм, якого українці так прагнуть. На жорстоку реальність, яку можуть побачити в європейських країнах, закривають очі і вуха. Хто правдиво їм скаже, що вони обирають дорогу гріха і потоптання Божих законів, того ненавидять аж на смерть.
Українці, в ім’я Бога, запитуємо вас: Що Бог має для вас зробити? Змінити свої закони? Схвалити гомосексуалізм з викраданням дітей, а небо змінити в пекло?
Чи може святкувати радісну Пасху той, хто відкинув шлях правди і покаяння, повірив брехні і став на фальшиву дорогу, яка веде до дочасної та вічної погибелі?
Крім зманіпульованих українців, тут є ще і ті щирі, які переживали і переживають біль, коли і сьогодні сфанатизований натовп кричить: «Геть з Ним, геть з Ним, розіпни Його!». Замість Христа, натовп вибрав злочинця Варавву. Що обираєш ти? Чи ти був і ще є учасником цього зманіпулюваного натовпу, який засудив Христа і Божі закони? Або ти стоїш під хрестом на місці учня Івана і разом з Ісусовою Матір’ю переживаєш страждання Містичного Христового Тіла в українському народі? Справжній учень Христа, якщо він стоїть під хрестом, також переживає разом з Христом Його передсмертну опущеність та усвідомлює демонічність зради Бога і огидність зла та гріха.
Від імені Синоду Єпископів
+ Маркіян, ЧСВВр
Глава УП ГКЦ
Завантажити: Пастирське послання Синоду єпископів УП ГКЦ до християн України /I частина/ (18.4.2014)
