BВП: Єпископи і священики США, поверніться обличчям до Бога та відділіться від Бергольйо!
10.08.2021
Шановні єпископи США!
Візантійський Вселенський Патріархат звертається до вас у той час, коли Католицька Церква перестала бути світлом та сіллю для світу і стає частиною системи, яка веде до духовної, моральної і фізичної редукції людства та до вічної смерті.
Глибоке коріння відступництва сягає XVІІI століття. Воно пов’язане з Просвітництвом і декадентською філософією XIX століття, яка проникла до Церкви через т.зв. модернізм. Цю деструктивну духовну течію на короткий час зупинив святий Пій X. Настало духовне пробудження під гаслом «Все обновити у Христі», пов’язане з почитанням Найсвятішого Ісусового Серця та зі закликом до покаяння з Фатіми. Однак поступово дух модернізму знову зайняв ключові позиції у Церкві через т.зв. наукове тлумачення Біблії та історично-критичний метод. Іван XXIII повністю відкрив йому двері через II Ватиканський Собор. На Соборі цей атеїстичний дух з’єднався з духом поганства, просунутим через декларацію «Nostra aetаte». Під гаслом «аджорнаменто зі світом» настав постватиканський період. Його плоди сягають апогею в діяльності недійсного папи архиєретика Франциска Бергольйо.
Тепер ви живете у цей час, і ви, які щиро прагнете навернення зі свого погансько-споживацького способу життя, зодягненого в католицизм, запитуєте: Що нам робити? Подібне питання поставив у момент навернення апостол Павло: «Господи, що хочеш, щоб я робив?»
Коли одного священика в часи фашизму викликали до Гестапо, він зустрівся з офіцером, який мав настільки добру волю, що показав йому стос доносів і сказав: «Якби на моєму місці був хтось інший, ви опинилися б у концтаборі!» Тоді він великодушно розірвав ці папери, викинув у смітник і додав: «Можете йти, ви вільні». Священик з вдячності хотів засвідчити йому про Господа Ісуса і про вічне життя, але той посміхнувся і сказав: «Мої батьки віруючі, я був міністрантом, але розумієте, ситуація така…». Він взяв чистий папір, намалював олівцем посередині лінію і сказав: «Внизу є царство темряви, а вверху ‒ царство світла. Я усвідомлюю, що знаходжуся у царстві темряви, але я тут, цілком зверху, зразу під лінією. Я знаю: якщо хочу бути спасенним, мушу зробити цей крок ‒ переступити лінію і увійти в царство світла. Але я не можу цього зробити, бо моя посада не дозволяє мені цього». Священик пішов сумний. Незабаром офіцера відкликали на східний фронт і за кілька днів він загинув на фронті. Бог давав йому шанс переступити лінію. А що тепер? Де його душа? Кар’єра була для нього важливішою, ніж спасіння.
У подібній ситуації, при владі апостатичної берголіанської системи, яка керує Церквою, перебуває кожен із вас, єпископи США. Чи й для Тебе єпископська кар’єра важливіша, ніж спасіння твоєї душі? Якщо Ти поєднаєш єпископський уряд з правдивим наверненням, покаянням і наслідуванням Христа, то твоїм кроком через лінію у царство світла буде відділення від сучасної єретичної берголіанської системи. Чи Ти здатний на це? Чи Ти здатний втратити все заради Христа і зробити цей крок через лінію? Або ж Ти переконаний, що твій єпископський сан не дозволяє Тобі поставити Христа на перше місце і відділитися від єретика Бергольйо? Чи боїшся, що якщо залишишся вірним Христові, матимеш проблеми, терпіння, будеш очорнюваний і переслідуваний? Але після цього Тебе чекає вінець вічної слави, який здобули Христові апостоли!
Однак Ти все ще маєш єдність з т.зв. «нашим Святішим отцем Франциском», і тим самим хоч-не-хоч стаєш зрадником нашого Господа Ісуса Христа. Чи усвідомлюєш собі це? Ти вважаєш себе Христовим апостолом, але якщо підпорядковуєшся Бергольйо, то разом із ним перебуваєш у бунті проти Христа. Усі апостоли проповідували Христа і Його правовірне вчення, зазнавали переслідувань і за свою вірність Йому прийняли вінець мучеництва.
Нехай же серед вас, єпископів, знайдеться справді героїчний єпископ ‒ такий, яким був, наприклад, папа Мартин I, який виступив проти єресі монотелітства і в Константинополі був засуджений на смертну кару. З нього зірвали єпископські відзнаки, тягнули його вулицею, голота насміхалася над ним, і хоча потім смертний вирок замінили на заслання, він помер через кілька днів внаслідок тортур. Перед ним, у перші три століття, не тільки апостол Петро, але й майже всі його наступники на папському престолі померли як мученики. Як би вони поводилися сьогодні? Невже мали б єдність з архиєретиком Бергольйо, яку маєш Ти? Вони є для Тебе докором сумління!
Посилатися на те, що після Бергольйо буде законно обраний правовірний папа ‒ це утопія. Крім того, вже цього року у жовтні розпочинається синодальний процес, який має завершитися через два роки ліквідацією інституту папства, отож твої аргументи ‒ це ілюзія. Якщо дійсно хочеш допомогти врятувати папство, то відділися від Бергольйо і в цій надзвичайній ситуації прийми обраного надзвичайним способом правовірного наступника Петра. Це шлях до порятунку правовірності та інституту папства.
Фальшивий страх, коли людина боїться зробити радикальний крок через лінію до справжнього спасіння, веде до погибелі. Це підтверджує інше свідчення з часів фашизму. Молодий солдат вермахту Голдман був у групі з двадцяти молодих членів СС. Одного разу командир закликав їх усіх відректися віри у Христа. Хто не зрікся, вже не міг залишатися у вермахті і був відправлений в концтабір. Усі відреклися, і тільки він залишився вірним, не зрікся Христа і за це його відправили у концтабір. Після закінчення війни він повернувся і вирішив стати священиком. Усі його товариші загинули на фронті. Але він врятував дочасне життя, а крім того отримав покликання до священства.
Ти, шановний єпископе, й інші сміливі єпископи ‒ не піддайтеся фальшивому страху! Зробіть рішучий крок вірності Христу і Його правовірному вченню і тому відділіться від Бергольйо. Тоді через власний американський синодальний шлях прийміть правовірного папу. Так спасете себе, врятуєте інститут папства і дасте можливість єпископам з інших країн приєднатися до вас. В іншому випадку Бергольйо своїм синодальним процесом та подальшим хаосом повністю роздробить Католицьку Церкву.
А як щодо II Ватиканського Собору та Літургії?
Собор розпочав зміну духа жестом обернення священика спиною до кивоту і так звано обличчям до людей. Таким чином центром став священик, а не Євхаристійний Христос. Духовну вертикаль замінила горизонталь. Замість теоцентризму запанував антропоцентризм. Тому тепер потрібно зробити протилежне. Хай священик служить Літургію обличчям до кивоту (до центру). Це є жест покаяння для священиків. А для вас, єпископи, жестом покаяння є відділення від Франциска Бергольйо та прийняття правовірного папи.
+ Ілля
Патріарх Візантійського Вселенського (Католицького) Патріархату
+ Методій, ЧСВВр + Тимотей, ЧСВВр
єпископи-секретарі
Завантажити: BВП: Єпископи і священики США, поверніться обличчям до Бога та відділіться від Бергольйо! (10.08.2021)
