ВВП: Сучасна психологічна та духовна війна /2 частина/
16.11.2022
Аналіз духовної війни
У першій частині ми замислилися над реальністю духовної та психологічної війни, яка сьогодні відбувається у всесвітньому масштабі. У цій другій частині подано аналіз духовної війни, яка відбувається протягом життя кожної людини.
Духовна війна відбувається в кожній людині, бо в кожному є родовище зла, первородний гріх, який затемнює розум, а волю тягне до зла. Людське життя – це насправді поле битви, де вирішується про вічне щастя в небі чи вічне засудження в пеклі. Бог і Його ангели, хоч і поважають нашу свобідну волю, все ж роблять усе для того, щоб ми перемогли зло, яке діє в нас і у світі та за яким стоїть сам диявол. Його головна зброя – брехня, тому так необхідно ставати до правди. Правдива самокритика і покаяння викривають приховану стратегію цього духа брехні. Підступна війна ведеться у кожному людському серці. Трагедія в тому, що більшість людей не сприймають цю реальність і навіть не хочуть про неї чути. Найбанальнішим прикладом війни в міжособистісних стосунках є розлучення подружжя. Його причиною переважно є порушення Божого закону в області подружньої вірності. Часто цьому передує серія дрібних непорозумінь, в основі яких лежить людський егоїзм та небажання упокоритися і толерувати певні способи поведінки іншого. Одна сторона або обидві зосереджені на своїй напівправді і не бажають приймати думки та позиції іншої. Кожен бачить свої права, але забуває бачити свої обов’язки і зобов’язання. Проблема автоматично вирішується лише на горизонтальній площині, де кожен залишається у своїй правді. Для Бога і Його світла у цих стосунках нема місця. Божа вертикаль ігнорується.
Як вирішити подружній конфлікт? Треба перейти з горизонтального погляду до вертикального: усвідомити відношення до Бога. Він створив мене, пожертвував за мої гріхи Свого єдинородного Сина, щоб спасти мене, щоб я не загинув. Він дав мені Свої заповіді для осягнення спасіння, і я їх тепер порушую. Я не хочу приймати об’єктивну правду і усвідомити, що це життя коротке і рано чи пізно закінчиться смертю. Я також не хочу усвідомити ані реальності наслідків розпаду сім’ї, страждань дітей, поганого прикладу, терпіння того, з ким було вчинено чужоложство. Цей злий вчинок також призводить до розпаду шлюбу іншої особи та спричиняє нещастя її дітей. За це все я колись здаватиму звіт на Божому суді. Тому мушу змінити своє мислення, поки є час. І зі свого боку я повинен пробачити та вийти зі своєї образи та суб’єктивного погляду.
У молитві та в розмові з мудрими людьми можу начерпати світло і силу, зупинитися на цій похилій поверхні і повернутися назад. Найкраще каятися відразу ж спочатку, не обманювати свою совість і не відкидати спасительної правди.
Це трагедія, що т. зв. Синодальний шлях подружню невірність і незаконні стосунки з іншою людиною називає любовними! Він виступає за те, щоб їх в Церкві підтримували. Це голос духа брехні та смерті, а не голос Божий.
Розлучення розриває зв’язок двох людей, які обіцяли одне одному вірність в любові аж до смерті. Вони порушили закон: «Що Бог з’єднав, людина хай не розлучає». Наслідки дуже болючі, і то для багатьох.
Молоде покоління не отримує належного поучення про основну клітину суспільства, якою є сім’я. Необхідно включити в освіту ефективні та наочні повчання і приклади, як вирішувати конфлікти, що виникають зі взаємного співжиття. Але перш за все необхідно вчити молоде покоління правдивої самокритики та почуття відповідальності, і все це в залежності від Божої вертикалі. Боротьба зі своїм егоїзмом і людськими пристрастями вимагає готовності до жертви, а для цього людині потрібна ефективна мотивація. Справжня мотивація випливає з віри в Бога та особистого відношення до Нього. Без такої основи це було б лише якесь моралізаторство або психологія, яка не дає сили.
Окрім цієї сфери духовної боротьби існують й інші, такі як конкуренція, ревнощі та заздрість між людьми, поневолення мамоною та матеріалізмом, глупота людської гордості, пов’язана з фальшивим прагненням бути «на рівні», з престижем та кар’єризмом. Усе це походить з отруєного родовища зла в людині. Ісус каже: «З людського серця виходять злі думки, убивства, перелюби, розпуста, крадежі, лживі свідчення, богохульства» (Мт. 15,19).
Якщо до своєї душі ми приймаємо Бога, Його закони і заповіді та Його Духа правди, то вносимо справжній мир й іншим людям, а наш розум, воля і почуття перебувають в гармонії. Але якщо ми відкидаємо Бога і Його заповіді, виникає внутрішня дисгармонія. Ми часто відразу її не усвідомлюємо, поки не прийдуть негативні наслідки.
Щоб народи перекували мечі на рала і щоб настав справжній мир (пор. Міх. 4,3), пов’язаний з глибоким миром у душах, це неможливо без особистого відношення до Бога – без укорінення у вертикалі. Тільки тут, дивлячись вгору, в правдивому світлі, я можу правильно вирішувати свої проблеми, вставати з упадків і змінювати свої егоїстичні погляди. Сюди також відноситься: «Якщо ходимо у світлі, кров Христова очищає нас від кожного гріха» (1Ів. 1,7). Цей мир у людських душах є передумовою справжнього миру. Без залежності від Божої вертикалі мир є лише утопією, як у житті окремої людини, так і в суспільстві. Це основна правильна орієнтація, щоб досягти перемоги над злом, яке є в нас самих та у світі, бо його причиною є дух брехні і зла. Говорити про всесвітній мир чи промовляти фрази про молитви за мир, не враховуючи цієї реальності, є великим лицемірством і обманом.
+ Ілля
Патріарх Візантійського Вселенського (Католицького) Патріархату
+ Методій, ЧСВВр + Тимотей, ЧСВВр
єпископи-секретарі
Завантажити: ВВП: Сучасна психологічна та духовна війна /2 частина/ (16.11.2022)
