Архиєпископ Карло Марія Вігано: Короткі роздуми про «Синод про синодальність»
«Синод про синодальність», який щойно завершився, є іконою лицемірства і шахрайства соборової та синодальної церкви. Просування глобалістської агенди є надто очевидною. Ієрархічна диверсія гендерної рівності лежить в основі сюрреалістичної дискусії про свячення жінок, що дозволило розпочати пастирський експеримент, який у найближчому майбутньому послужить алібі для офіційної зміни доктрини про Таїнство Священства. Подібно, як прийняття ідеології ЛГБТК+ є глобалістською метою, що була просто перенесена на Синод після Fiducia Supplicans. Глибинна церква діє в повному розриві з церковним тілом, точнісінько так, як глибинна держава приймає закони проти громадян. Незалежно від окремих постулатів віри, які Синод змінює пасторальним шляхом, також є очевидно, що кінцева мета, яку ставить перед собою Бергольйо, полягає в тому, щоб знищити Католицьку Церкву шляхом спотворення природи Папства, як це встановив наш Господь. Церква Хорхе Маріо Бергольйо є «синодальною церквою», отже, не монархічною і не божественною, а демократичною та людською. Його влада не є владою вікарійною священної влади Христа, а фальшивим і оманливим виявом нібито «народної волі» або, ще гірше, «знаком Духа», за яким ховається підривна організація. Вірні є обманені фальшивими пастирями та найманцями.
Все в словах і діях синодальної церкви є брехнею. Тому що її мета полягає в тому, щоб нав’язати владу, під виглядом основного прохання, чого ніколи не просив жоден вірний католик, оскільки це суперечить вченню нашого Господа. Ця влада є узурпована з протилежною метою до тієї, яку дав їй сам Ісус Христос; вона абсолютно нелегітимна, і обов’язком кожного наступника апостолів має бути засудження цього «синодального фарсу» – завершальної фази соборної революції, де Наречена Агнця Божого є замінена Вавилонською блудницею, яка є підпорядкована Новому Світовому Порядку.
Є ті, хто вважає, що піднімати тривогу щодо підривних намірів Бергольйо є надмірно та невмотивовано, посилаючись на останню «енцикліку» про набожність до Пресвятого Серця Ісуса як приклад його правовірності. Цей документ являє собою диверсію з метою обдурити вірних, згідно з добре перевіреною стратегією обману єзуїта та пероніста Бергольйо, підтверджуючи його дволичність та інтелектуальну нечесність. Тема «Dilexit nos» (написана в антимодерному стилі), є незграбною спробою шахрайського привласнення Товариством Ісуса культу Найсвятішого Серця, якого воно було історичним охоронцем. Ця набожність зродилася для протидії янсеністській єресі, неминуче буде спотворена, щоб надати вигляду богословської строгості протилежній єресі, тобто формі доктринальної та моральної мінливості, яка визнає вже все зціленим і прощеним безмежним Божим милосердям. Це цілком узгоджується з тим, чого прагне досягти Синод.
+ Карло Марія Вігано, архиєпископ
27 жовтня 2024 р
Христос Цар
https://exsurgedomine.it/241028-sinodo-ita/
Завантажити: Архиєпископ Карло Марія Вігано: Короткі роздуми про «Синод про синодальність»
