ВВП: Чи папа Франциск був явним єретиком, чи ні? (5 частина)
Берголіанська теологія майбутнього
9-10 грудня 2024 р. у Ватикані відбувся Міжнародний конгрес про майбутнє теології, організований Дикастерією культури та освіти. Це абсурд, що Дикастерія культури вирішує майбутнє теології.
Дивіться це відео також на: https://youtu.be/AI0zrkHqcKk
https://rumble.com/v7ff738-449166500.html
https://www.bitchute.com/video/wekxpicIzHmr/
https://crowdbunker.com/v/Kvrymsowbm
У чому сенс і мета теології? Вона має забезпечити пізнання і стабільність основних правд, необхідних для спасіння. Догматика пояснює і захищає правовірне вчення. Моральна теологія пояснює моральні принципи, закладені в Декалозі та Христових заповідях. Догматика і моральна теологія залежать від натхненого Божого слова. Частиною теології є і апологія, тобто захист віри та захист Божих заповідей. Теологія пов’язана з боротьбою проти єресей, які підривають основи нашого спасіння. Центром теології є відкупительна смерть Ісуса Христа, Сина Божого, за наші гріхи та Його історичне і реальне воскресіння. Щоб ці глибокі істини, дані нам у Святому Письмі, були правдиво пояснені, недостатньо знати Святе Письмо лише зовнішньо. Необхідно відповідно до Традиції апостолів і святих отців Церкви усвідомлювати справжній зміст Святого Письма, а не перекручувати його. Після Собору перекручення здійснює особливо історико-критичний метод у теології, який є частиною модернізму і відкриває єресям двері всередину Церкви. Франциск Бергольйо, як папа, був зобов’язаний протистояти цьому духовному отруєнню. Але він робив прямо протилежне.
Неможливо говорити про справжню теологію, якщо папа Франциск 1.11.2023 р. в «Ad Theologiam promovendam» виступив з аксіомою зміни парадигм.
Цитата Франциска: «Тому теологічна рефлексія покликана до повороту, до зміни парадигм, до сміливої культурної революції».
Наприкінці написав: «Наказую, щоб все, що я постановив у цьому апостольському листі motu proprio, мало стабільну і тривалу цінність, незважаючи на все, що цьому б суперечило».
Цим псевдопапа радикально виступив проти Духа правди, який є автором Святого Письма і пронизує всю Традицію Церкви. Процес зміни парадигм – це поступова ліквідація Католицької Церкви в самій її суті, тому неважко уявити трагічне майбутнє Церкви.
Цитата Франциска про теологію майбутнього: «Теологія, де ти? З ким ти йдеш? Що ти робиш для людства?».
На питання: «Теологія, де ти?» існує сумна відповідь: здорова теологія є в ув’язненні. Вона перебуває під владою духа єресей, яким є зв’язана. На питання: «З ким ти йдеш?» відповідаємо: правовірна теологія має ходити з живим Христом. А єретична ходить з Христовими ворогами. На питання: «Що ти робиш для людства?» відповідь така: справжня теологія забезпечує і проповідує правду, необхідну для спасіння. Теологія Бергольйо руйнує правду в її сутності та прикриває цей злочин побожними фразами.
Цитата Франциска: «Бажання таке: щоб теологія допомогла переосмислити, як слід думати».
Усі вже бачать, як Бергольйо переосмислив думання. Святе Письмо кваліфікує содомію як гидоту, а дособорові катехизми – як гріх, що кличе про помсту до неба, але Бергольйо узаконив і благословив цей гріх. Цим заперечив Святе Письмо і всю християнську традицію. Це яскравий приклад переосмислення думання.
Цитата Франциска: «…стиснений, замкнутий і посередній спосіб мислення навряд чи здатний породити креативність і сміливість».
Псевдопапа висміяв кожного, хто би виступив за незмінне правовірне вчення, що забезпечує спасіння. Здоровий і критичний розум, який називає гріх гріхом, він затаврував як стиснений, замкнутий і посередній спосіб мислення. Цим фактично затаврував усіх Отців і Вчителів Церкви, а також всіх святих як нездатних до креативності і сміливості. Але під терміном «креативність» приховується нескінченна балаканина і найрізноманітніші єресі, хаос, беззаконня, церковна легалізація аморальності ЛГБТК тощо. Під терміном «сміливість» ховається відкинення совісті, розуму і страху Божого та стрибок стрімголов в безодню вічного засудження.
Цитата Франциска: «Деякі зводять (теологію) до однієї ідеї, яку, наче папуги, нав’язливо і цілеспрямовано повторюють».
Бергольйо висміював правовірну теологію, стверджуючи, що вона перетворюється на ідеологію. Але саме це стосується псевдопапи Бергольйо, який перетворив теологію на єресіологію і, наче папуга, постійно нав’язливо повторював, що треба вітати в Церкві ЛГБТК-осіб і замість того, щоб закликати до покаяння, треба їх вислуховувати і благословляти на життя в грісі.
Цитата Франциска: «Наглядно адаптуйте свої навчальні програми так, щоб теологія була доступною для всіх».
Під фразою про теологію, яка має бути доступною для всіх, знову ховається Бергольєва легалізація гріха содомії та проповідування антипокаяння. У такому випадку навчальні програми базуватимуться вже не на Святому Письмі та Традиції, а на нових парадигмах Бергольйо, які суперечать основним правдам віри. Тому католики, які приймають від Бергольйо духовний синодальний шлях апостазії, прямують до вічної погибелі.
Знову запитуємо: Чи папа Франциск був явним єретиком, чи ні? Все вказує на те, що він ним був.
Опрацьовано з архіву Візантійського Вселенського (Католицького) Патріархату 19.12.2024
Завантажити: ВВП: Чи папа Франциск був явним єретиком, чи ні? (5 частина)
