ВВП: Бергольєвий псевдопокаянний день 1 жовтня 2024 року
25.09.2024
В якій ситуації Бергольйо встановив т.зв. урочистість покаяння 1 жовтня 2024 року? Своєю т.зв. догматичною декларацією «Fiducia supplicans» він уже трансформував Католицьку Церкву в секту Нью-Ейдж з програмою антихриста. Її антиєвангелієм є легалізація содомії та всіх збочень ЛГБТК, а також публічне відступництво через інтронізацію демона Пачамами та прецедентне посвячення сатані в Канаді.
Ватиканські ЗМІ оприлюднили лицемірну заяву: «Папа Франциск навчив нас, що необхідно також просити прощення, називати гріхи поіменно, відчувати біль, а також сором…».
Однак несподіванкою дня є те, що саме Бергольйо почав називати гріхами. Це, наприклад, т.зв. гріх використання доктрини (як каміння). Хто бореться за спасіння душ і дбає про дотримання Божого закону, той, мовляв, чинить гріх використання доктрини, т.зв. кидання камінням. Це перекручення є справді диявольською маніпуляцією.
Далі Бергольйо вигадав гріх проти синодальності. Це начебто брак слухання, спільнотності та залучення всіх. Цей гріх, мовляв, скоюють ті, які не хочуть приймати збочення як норму та нерозкаяних ЛГБТК-осіб в центри християнських спільнот. Гріх проти синодальності начебто чинить і той, хто блокує лесбіянкам чи феміністкам у т.зв. синодальних радах отримання церковної влади чи «свячень».
Інший вигаданий гріх – це т.зв. гріх байдужості до драми, присутньої у зростаючому феномені міграції в усьому світі. Злочинна агітація Бергольйо за міграцію має на меті знищення християнства, особливо в Європі, і взагалі залишків християнської культури. Щодо біженців, то він добре знає, що це не справжні біженці, а люди, яких систематично переселяють із певною метою.
Цитата ЗМІ: «Як зазначив кардинал Маріо Ґрек, „це не питання засудження гріха інших, але визнання власної участі – через власні дії чи недбалість – у тому, що стало причиною страждань невинних і беззахисних”».
Однак і Ґрек, і Бергольйо підступно замінюють поняття. Вони вже не вважають гріхом порушення Божого закону, бо через синодальний шлях, кульмінацією якого стала декларація «Fiducia supplicans», вже фактично скасували Декалог і Символ віри. Гріху вони надали протилежне значення. На їхню думку, гріх – це непідкорення глобалістській брехні та порушення планів еліт, спрямованих на редукцію людства.
Бергольйо, наприклад, називає гріхом проти любові до ближнього відмову від експериментальної мРНК-вакцини, від якої застерігали експерти і тепер статистично доводять її катастрофічні наслідки. Бергольйо досі не кається у своєму тяжкому гріху та злочині проти людства, який вчинив через фанатичну агітацію. Він нахабно сміється в обличчя християнам та людству і ще й до того закликає до фальшивого покаяння. Водночас він добре знає реальність, оприлюднену експертами із США відповідно до «Закону про свободу інформації» (FOIA): «Вакцини „Pfizer” – це біологічна зброя, призначена для зменшення популяції людей». В червні 2024 року вчені з канадської організації «Correlation» також опублікували статистичні аналізи з 125 країн. Вони дійшли до висновку, що мРНК-вакцини не тільки були неефективні, але й спричинили смерть щонайменше 17 мільйонів людей. Проте Бергольйо не розкаюється у цій своїй злочинній вимозі: «Вакцини для всіх! Це треба зробити!». Хоча його засуджує весь світ, він не відчуває ні болю за таку кількість загиблих та покалічених, ні сорому за те, що зловжив найвищою церковною владою для масового злочину. Він парадоксально закликає інших до покаяння і навіть від їхнього імені кається за фіктивні гріхи, які маніпулятивно приписує іншим. Бергольйо є прикладом церковного демагога з духом антихриста. Через «Fiducia supplicans» він трансформував Католицьку Церкву в антицеркву Нью-Ейдж, яка веде не до спасіння, а до загибелі. Він поставив християнство на один рівень з поганськими культами, які відкидають Ісуса Христа, єдиного Спасителя, і поклоняються демонам, – так, ніби це є рівноцінні шляхи до спасіння. Цими єресями синкретизму він зневажає відкупительну жертву Ісуса Христа на хресті. Такі єресі він також висловив у Сінгапурі. Архиєпископ Вігано публічно засудив синкретизм Бергольйо.
Бергольйо буквально сатанізує Католицьку Церкву. Через узурповану владу він приховано перевів ошуканих католиків до своєї антицеркви і таким чином стає причиною їхньої вічної смерті. Це злочин понад усі злочини проти Бога, проти Церкви і проти віруючих. Але Бергольйо не відчуває ні болю, ні сорому. Це ознака того, що він мертвий член, який не належить до Церкви. Його надзвичайний цинізм, духовна сліпота, зухвалість, брехня найвищої міри та нерозкаяність не мають собі рівних. Він продовжує неправдиво представляти свою антицеркву – Глибинну церкву – як Католицьку Церкву. Він скасував католицьке вчення та догмати і запровадив содомські антидогми та содомську антимораль. За цей злочин проти Христа та Його Церкви Бергольйо не кається і не визнає власної участі «в тому, що стало причиною страждань невинних і беззахисних» католиків.
Крім того, своєю комедією про фальшиве прощення Бергольйо богохулить. Він стверджує, що ми повинні просити прощення за установлені ним псевдогріхи. Але якщо він звертається до бога, то звертається не до нашого Господа Ісуса Христа, а до фальшивого бога. Ним є диявол, якому він публічно посвятився в Канаді і якому служить. Бергольйо робить з богохульної комедії всесвітнє шоу та висміює справжнє покаяння.
Що таке справжнє покаяння? Людина повинна правдиво визнати порушення Божих заповідей перед собою і перед Богом та з розкаяним серцем звернутися до розп’ятого Христа, який заплатив за наші гріхи Своєю кров’ю. Але Бергольйо не бере цього до уваги. Його не цікавлять справжні гріхи, він сам не кається за них і не дозволяє каятися іншим. Якими є справжні дуже важкі гріхи, в яких Бергольйо бере участь своїм мовчанням або прямою підтримкою та пропагандою?
Бергольйо пропагує транссексуалізм, як жестом цілування ніг, так і легалізацією цього гріха.
Він проголосив шлях антипокаяння – синодальний шлях супроводу та вислуховування ЛГБТК.
Бергольйо ніколи не виступав проти системи ювенальної юстиції і ніколи не каявся за це. Він не має болю через викрадання дітей у люблячих батьків, а навпаки, підступно пропагує це викрадання і подальше усиновлення дітей гомосексуалістами.
Чи Бергольйо виступав за припинення операцій зі зміни статі? Ні, щонайбільше вимовляє алібістичні фрази, але ще ніколи «не визнав власної участі в тому, що стало причиною страждань невинних і беззахисних, – чи через власні дії, чи через занедбання», коли не застерігав молоде покоління від аморальності. Навпаки, він пропагував т.зв. статеве виховання дітей і секс без суворості, тобто без будь-яких обмежень.
Бергольйо створює враження, що вирішує проблему сексуального насильства, але одночасно церковно легалізує аморальності найвищого ступеня. Хто вчиняє зловживання? Содоміти, педофіли та інші Q-персони. До них відносяться маніяки, які вчиняють сексуальні вбивства, садомазохісти, некрофіли та інші. Бергольйо легалізує сексуальні злочини, за які карний кодекс навіть передбачає смертну кару, і таким чином не допускає грішників до справжнього покаяння і спасіння. А тепер, лицемірно, 1 жовтня влаштовує комедію урочистого покаяння. Він робить з християн дурнів. Але трагедія полягає в тому, що більшість обманених католиків аж на смерть вірять йому і тримаються його. Однак у цьому винні єпископи, які мовчать на апостазію Бергольйо або навіть її пропагують.
Чи Бергольйо застерігав від Інтернету, який деморалізує дітей і молодь, і вимагав заблокувати вказівки до сатанізації, самогубств, збочень, пропаганди сект чи окультизму? Ні, і за цю провину він ніколи не каявся. Навпаки, вимагав строгої цензури в Інтернеті, щоб була ліквідована правдива інформація від справжніх експертів, яку він фальшиво називав теорією змови.
Справжні вчені заперечують теорію змови щодо кліматичної кризи, тоді як малограмотний у науці Бергольйо сугестивно пропагує цю брехню і навіть вимагає створення в державах таких органів, які б здійснювали т.зв. моніторинги та реалізовували Швабівську програму великого перезавантаження і редукції людства. Чи Бергольйо відчував за це біль і сором? Ні. У нього немає совісті.
Він не покаявся і за самогубне motu proprio «Ad theologiam promovendam», в якому запровадив принцип зміни парадигм, що в результаті означає самознищення Церкви і спасительної віри. Він не каявся і за «Fiducia supplicans».
Однак Бергольйо не міг би вчинити цих злочинів до II Ватиканського Собору, який відкрив двері цьому шляху поступової смерті. Тому, як каже архиєпископ Вігано, II Ватиканський Собор треба назвати тим, чим він є, тобто єретичним і недійсним. Без духа і програми II Ватиканського Собору папський уряд не міг би бути окупований людиною, яка публічно посвятилася сатані і яка перетворює Католицьку Церкву на антицерку Нью-Ейдж. Якщо Собор не буде названо єретичним, справжнє відновлення Католицької Церкви не зможе відбутися! Це має усвідомити кожен єпископ, священник і католик.
Проте каятися повинні насамперед єпископи, які як наступники апостолів зобов’язані охороняти чистоту віри та Божі закони. Замовчуючи злочини Бергольйо, вони схвалюють його шлях до самознищення Католицької Церкви і перед Божим судом їх чекає найсуворіше покарання за зраду, боягузтво та невиконання основних обов’язків, які вони взяли на себе, прийнявши апостольську відповідальність.
Єпископи добре знають, що особа, яка запроваджує зміну парадигм і яка стягнула на себе багатократну екскомуніку latae sententiae, є не папою, а узурпатором.
Автор пропагандистської статті написав: «Папа Франциск навчив нас, що необхідно також просити прощення, називати гріхи поіменно, відчувати біль, а також сором…». Реальність така, що Бергольйо не просить прощення за свої до неба волаючі гріхи і не називає їх справжнім іменем. Він не відчуває за них жодного болю чи сорому.
Що стосується актуальної потреби дня покаяння – не в дусі Бергольйо, а в дусі Христа, – то необхідно, щоб особливо священники та єпископи, а також ревні миряни встановили як день покаяння першу суботу місяця, т.зв. Фатімську суботу. Деякі ревні священники та миряни вже багато років дотримуються цього покаянного дня, приділяючи, крім Літургії, 3-4 години внутрішній молитві.
+ Ілля
Патріарх Візантійського Вселенського (Католицького) Патріархату
+ Методій, ЧСВВр + Тимотей, ЧСВВр
єпископи-секретарі
Завантажити: ВВП: Бергольєвий псевдопокаянний день 1 жовтня 2024 року (25.09.2024)
