Пастирський лист священикам Греко-Католицької Церкви
Львів, 5.5.2011
Оцим Візантійський Католицький Патріархат іменем Божим закликає всіх греко-католицьких священиків, щоб відділилися від духа Ассижу – духа апостазії. Дух Ассижу представляє фальшиву єдність Христа з демонами. Божий суд починається від голови – від ієрархії і священства.
1.5.2011 жестом беатифікації Івана Павла ІІ папа Бенедикт XVI поставив на вівтар Церкви духа Ассижу – духа антихриста, цим сам себе виключив з Церкви, згідно Гал.1, 8-9. Настав стан sedes vacantis (Престол є вакантний). Через офіційне прийняття духа антихриста Бог забрав повсякчасну жертву від Католицької Церкви (див. Дан.12, Мт.24).
Оскільки священик в Літургії визнає свою єдність з Папою і з єпископом, то він тепер повинен:
- публічно перед людьми дистанціюватися від духа Ассижу;
- в Святій Літургії вже не згадувати екс-папу Бенедикта XVI і апостатичного єпископа.
Хто з священиків цього не зробить до 12.6.2011, виявить, що творить єдність з духом апостазії. Тим самим він сам себе виключає з Містичного Тіла Христового – Церкви і Літургія, яку він, як апостат, відправляє, вже є недійсною (див. малюнок). Також Святі Тайни, уділювані ним, є недійсні. Йдеться вже про побожний театр і образу Спасителя. Якщо священик в цьому стані апостазії помре, буде навіки засуджений.
Настав час, коли кожен священик мусить вирішити, кому хоче служити – Христу чи антихристу.
Настає доба систематичного нищення Церкви і правдивих віруючих.
Що має робити щирий священик?
а) Священик перед тим, як прилюдно відділиться від апостатичної структури, мав би у своїй парафії відвідати найвірніших і найвпливовіших мирян. Їм нехай висвітлить, який є стан Церкви після беатифікації духа Ассижу. Нехай звернеться до них з закликом, щоб залишилися вірними Христу і разом з ним відділилися від духа апостазії і були охочі з ним терпіти за вірність Христу і Його Церкві. Нехай приготуються, що будуть за це екскомуніковані і настане нове підпілля. Лише Літургії, які служать ці вірні священики, будуть правосильними.
б) Такий вірний священик не може залишитись сам. Мусить знайти однодумців священиків, які є також охочі зробити цей крок.
Прихована апостазія в Західній Церкві внутрішньо паралізувала і нашу мученицьку Церкву УГКЦ відразу після виходу з підпілля. Вона п’ять років тому оприлюднилася в книзі Л.Гузара «Бесіди…». Реакцією на цього апостатичного духа було виникнення Правовірного Синоду єпископів і УПГКЦ. Беатифікацією духа Ассижу апостазія всередині Західної Церкви досягла свого апогею. Вчасною реакцією на неї було проголошення Візантійського Католицького Патріархату. Він репрезентує апостольське і правовірне вчення Церкви і своїм духовним авторитетом захищає і правовірних римо-католиків за межами України.
В часи підпілля багато вірних священиків було у тюрмах, на Сибірі, інші таємно по домах служили Літургії. Храми були забрані і дані православним. Сьогодні випробування на вірність Христу є ще важчим. Якщо тоді греко-католицький священик став православним, то він впав до схизми (т.т. не мав єдності з папством). Однак Літургії і Святі Тайни він уділяв правосильно. Якщо ж тепер, після інтронізації самим Папою духа Ассижу – духа антихриста, священик залишиться в єдності з апостазією Папи, то служить Літургії і уділяє Святі Тайни недійсно. Апостатична ієрархія каратиме кожного священика, який захоче зберегти вірність Христу і захоче вийти з апостазії.
Чи знайдуться і сьогодні священики, які є охочими втратити ради вірності Христу і ради спасіння душ навіть матеріальні блага? Чи будуть охочі прийняти переслідування, очорнення і навіть виключення апостатичною ієрархією? Задля цих вірних священиків Бог хоче дати обнову Церкви і порятунок України від морального, духовного і фізичного геноциду!
В Літургії під час слів перемінення і через епіклезу настає переміна хліба і вина на Тіло і Кров Христа. Через священика, який має правосильне свячення і спасительну віру, цю переміну в Літургії чинить Святий Дух. Якщо священик важко грішить в області моралі, Святий Дух через його священство діє, але сам священик не має користі. Його стосується: „їсть і п’є собі суд”. Якщо ж священик творить єдність з духом Ассижу і не хоче сьогодні від нього прилюдно дистанціюватися, то він стає апостатом. Через апостата вже не може діяти Святий Дух. Літургія, яку відправляє апостат, є завжди недійсна.
Всіх вірних священиків благословляють
+ Ілля
Патріарх
+ Методій, ЧСВВр + Тимотей, ЧСВВр
Секретарі Патріархату












