ВВП: Самогубний синод проти правдивого християнства
10.10.2023
У жовтні 2023 року у Ватикані відбувається синод, який є самогубством християнства. Чим насправді є християнство і чим є хрещення, яке робить нас християнами – Божими дітьми? «Хто увірує й охреститься, той буде спасенний» (Мр. 16,16).
Святе Письмо свідчить, що через хрещення ми беремо участь у Христовій смерті та Його воскресінні (пор. Рим. 6, 3-5). Тут ми підходимо до центру глибоких Богом об’явлених правд нашого спасіння. Вони значною мірою приховані від нашого розуміння, Біблія відкриває нам духовний вимір, а ключем до нього є біблійна віра. Через цю віру діє Божа всемогутність. Але є й інша віра, фальшива, якою людина з’єднується з духовними істотами, які називаються демонами. Вона проявляється через магію, віщування, спіритизм, різні індуїстські та буддійські медитації, а також через різні форми окультизму та забобонів. Ця псевдовіра є гріхом проти першої заповіді Декалогу. Псевдовіра також пов’язана з ідолопоклонством і т.зв. негативними енергіями. Насправді це пошана до фальшивої духовності, тобто демонів.
Біблійна віра єднає нас з Ісусом. Якщо ми приймаємо Христа, Він перебуває в нас. Усе, що сталося з Ісусом Христом, нашим Спасителем, духовно відбувається і з нами. Коли Господь Ісус помер, ми померли з Ним (Рим. 6,8), а коли Він воскрес, ми воскресли з Ним (Кол. 2,12). Те, що ми померли з Ним, означає, що ми беремо участь у Його відкупительній смерті. Сила Його смерті діє в нас через віру і перемагає гріх, який спричиняє духовну смерть.
Як нам розуміти таїнство, що з Ним ми воскресли?
Усвідомимо, що духовна сутність людини – це безсмертний дух, який наче одягнений у земну оболонку людського тіла. Після смерті воно розпадеться в порох. Але наш дух непідвладний смерті. Своїм духом ми створені на Божий образ. Наша мета — вічне життя і нескінченне щастя в Бозі.
Сумною спадщиною від наших прабатьків є внутрішня дисгармонія в душі. Вона проявляється егоїзмом та духовною сліпотою – гордістю, і породжує різноманітні форми зла, аморальних збочень, тиранії, злочинів, воєн… Ця внутрішня дисгармонія називається первородним гріхом, родовищем зла… Це духовна інфекція, яка проникає і в людське тіло. Для людського розуму це таїнство, але Боже одкровення показує нам, що за цією духовною інфекцією стоїть зла духовна істота. Тому родовище зла в душі проявляється бунтом проти Бога, відкиданням правди, а також справедливості в міжособистісних стосунках.
Щоб визволити нас від цієї сумної спадщини наших прабатьків, Бог прийняв на Себе людську природу. Він з любові до нас став людиною, щоб ми могли стати Божими дітьми, щоб прийняли Божу природу.
Що таке хрещення? Це духовне зновународження. Людину занурюють у воду або ллють воду на голову. При цьому призивається Ім’я Триєдиного Бога. Що відбувається в духовній області? Через це таїнство Сам Бог дає охрещеному участь у Своєму Божому житті. Душа охрещеного з’єднана з Христом, як гілка виноградної лози зі стовбуром. З Ним вона приймає все, що пов’язане з Христом. Охрещена людина занурюється в смерть Христа (Рим. 6,3) і водночас отримує нове життя воскреслого Христа.
Під час нашого земного паломництва ми маємо керуватися своїм сумлінням, яке поєднане з Божими заповідями, щоб Боже життя, дане нам у хрещенні, в душі розвивалося. Ефективним засобом проти поневолюючої сили егоїзму є радикальний принцип, виражений у гаслі: «Зречись себе» (свого саморуйнівного его). Це зречення або і несення терпінь (як фізичних, так і душевних) є мотивоване вірою, воно приносить позитивний плід, який перевершує навіть вимір часу. Біблійна термінологія називає таке самозречення співрозп’яттям з Христом (Рим. 6,6). Через входження в це таїнство віри ми духовно перероджуємося в Христа. Апостол Павло каже: «Живу вже не я, а живе в мені Христос» (Гал. 2,20).
У хрещенні Бог також вклав у нас Свого Духа. Якщо ми шукаємо правду, Він дає нам божественне натхнення, щоб ми пізнавали Джерело правди, яким є Сам Бог. Він також відкриває нам таїнство зла і його трагічні наслідки. Якщо ми маємо правдиву і біблійну самокритику, яку Євангеліє називає «метаноя», і якщо ми відкриваємося Богові, то в нашому нутрі настає глибока зміна, яка проявляється і назовні. Прикладом є апостоли в день П’ятидесятниці. Крім надзвичайних знамень відбулася також зміна їх характеру. Лякливі апостоли стали сміливими мужами, які в силі Духа проповідували вічні правди, а потім за них зазнали мученицької смерті.
Як актуалізувати внутрішню єдність нашого духа з Богом? Це відбувається особливо у внутрішній молитві. Бог перебуває не тільки у вічності, але через хрещення також і в глибинах нашого нутра. Даний Богом Дух через слово пізнання вводить до таїнства Божого життя. У внутрішній молитві ми беремо участь у об’явлених Богом таїнствах.
Як хрещення вводить нас до єдності зі спасительним діянням Божого Сина, який за нас помер і воскрес? Ми можемо проілюструвати це наочним прикладом. Уявімо маленький аркуш паперу та книжку. Якщо я покладу папір у книгу, а потім кину книгу у вогонь, та сама доля спіткає і папір. Все, що відбувається з книгою, відбувається і з папером. Книга не може бути у вогні, а папір ні, бо він є в ній. Ця проста аналогія вказує на глибоку істину: якщо ми у Христі, то все, що сталося з Христом, стосується і нас. Коли Господь Ісус, наш Спаситель, помер за нас, то ми померли разом з Ним. Це духовна реальність, яка діє, навіть якщо тоді ми ще фізично не жили. Коли Він воскрес, ми також воскресли з Ним.
Аналогічно це стосується нас і нашого праотця Адама: він згрішив, а його гріх приніс смерть і нам. Існує природна генетика, але можемо сказати, що подібно діє і духовна генетика.
Є вимір часу і є вимір вічності. Наш дух є безсмертний, тому зло, яке ми вчинили в часі, залишилося б навіки. Ми не можемо його самі позбавитися. Вічний Бог став людиною, бо тільки Він може звільнити нас від наслідків скоєного нами зла. Умова – наша віра в Христа. «Якщо ходимо у світлі (віри)…, кров Христова очищає нас від кожного гріха» (1Ів. 1,7). Людина мусить в той час, в який живе, вірою прийняти для себе те, що колись зробив Ісус. Потім це триває цілу вічність. Ісус як Бог перейшов з часу у вічність. Якщо я вірою з Ним з’єднуюся, сила Його відкупительної смерті визволяє мене і в мені актуалізується Його Боже життя.
Своєю духовною сутністю ми подібні до Бога. Він – наш Отець, Творець. Наш дух непідвладний смерті. Наприкінці часів Бог воскресить з пороху наше тіло, але водночас воно переміниться і стане духовним, тобто вже не підлягатиме фізичним законам. Воно буде подібне до Христового воскреслого прославленого тіла. Той, хто воскресне в повноті, тобто з переміненим тілом, воскресне тому, що через віру він воскрес разом із Христом. Така людина ще в часі прийняла Ісуса як свого Спасителя, який за неї помер і воскрес. Хто не приймає Ісуса, не бере участі в Христовому, а отже і у своєму воскресінні до життя. Отож той, хто спасеться, спасеться тому, що прийняв вірою Спасителя, який помер за нього, а він разом з Ним помер для гріха, диявола і вічної смерті.
Цю правду, яку ми отримали у хрещенні, ми повинні переживати особливо у внутрішній молитві в ніч з суботи на неділю, коли згадуємо Христове воскресіння.
Апостол звіщає нам: «Якщо Дух Того, Хто воскресив Ісуса з мертвих, живе в нас, то Той, Хто воскресив Христа Ісуса, оживить і наші смертні тіла Духом Своїм, що живе в нас» (Рим. 8,11).
Тут сказано, що Дух Божий, який воскресив Ісуса Христа, воскресить нас вже тут, у цьому земному житті. Ми будемо живі для Бога в Ісусі Христі, нашому Господі, а фізична смерть буде лише переходом до щасливої вічності. Накінець і наша тілесна оболонка, що розсипалась в порох, воскресне Божою всемогутністю.
Що ти отримав у хрещенні? Нове, Христове життя! Ти – Божа дитина, Божий син, Божа дочка.
+ Ілля
Патріарх Візантійського Вселенського (Католицького) Патріархату
+ Методій, ЧСВВр + Тимотей, ЧСВВр
єпископи-секретарі
Завантажити: ВВП: Самогубний синод проти правдивого християнства (10.10.2023)











