Таїнство віри – Євхаристія
Духовне переживання Святої Літургії для віруючих,
які з певних причин не можуть бути присутніми на Святій Літургії.
Божий Син Ісус Христос через Святого Духа і Діву Марію став людиною і Своєю смертю на хресті відкупив нас від вічної погибелі. Таїнство відкуплення тісно пов’язане з Матір’ю Ісуса, яку в годину Своєї смерті Він дав нам за Матір. «Ось Мати твоя!» – це Ісусів заповіт з хреста і для тебе! Вона, як Ісусова і наша Матір, пережила під хрестом найглибшу і найбільш внутрішню єдність з помираючим Ісусом. Вона буде супроводжувати тебе при духовному переживанні таїнства Євхаристії – уприсутнення Христової смерті.
Яка мета цієї брошури? Вона має допомогти глибоко пережити Святу Літургію.
Ми живемо в часи апостазії. Проте Святий Дух у Святій Літургії постійно уприсутнює Христову жертву через правовірних священиків, які залишилися вірними Христові. Віруючі, які через хворобу, старість чи з інших причин не мають можливості фізично бути присутніми на дійсній Літургії, можуть духовно черпати з цього скарбу. Як? Так, що вірою з’єднаються з цим таїнством Христової смерті.
Що відбулося при Христовій смерті? Після того, як Ісус викупив нас із рабства гріха, Він віддав Свого духа в руки Отця. Ми були занурені до Христової смерті ще у тайні хрещення (Рим. 6,4). Це духовне занурення ми повинні переживати насамперед під час кульмінації Літургії, коли уприсутнюється Христова смерть.
Як входити до Христової смерті? Вірою і взиванням Ісусового імені.
Пояснення суті Літургії
Момент тиші перед переміненням
Разом з Пречистою Дівою Марією кличемо Святого Духа. Пречиста Діва Марія переживала таїнство Ісусової жертви під час Літургії, яку служив апостол Іван в Єрусалимі. При цьому Вона була в такій глибокій єдності з Ісусом, як і тоді, коли фізично перебувала на Голготі. Тому Вона, як наша Мати, може все глибше і глибше вводити нас до цієї духовної реальності.
Адорація після перемінення
1 частина – заповіт з хреста
Стоїмо під хрестом з Пречистою Дівою Марією, як учень Іван. Учень – це той, хто залишає все заради Христа (Лк. 14,33) та втрачає задля Нього і свою душу, щоб її спасти (Мр. 8,35). Кожен з нас має відношення до людей і речей. Проте учень у цих відношеннях не має на першому місці речі, людей або своє его, але самого Ісуса.
Ісус дає учневі під хрестом Свою Матір. Учень приймає Її до свого найвласнішого (eis ta idia, Ів. 19,27). Силою Ісусового слова відбувається духовна трансплантація нового серця ‒ нового духовного центру. Від праматері Єви я успадкував «стару людину» з її програмою духовного затемнення та егоїстичного бунту. Разом з новим серцем я приймаю і духовну програму Ісусової Матері, яка є новою людиною (Еф. 4,22-24). Марія ‒ нова Єва, повна протилежність Єви. Марія каже своє «fiat» – своє «так» Богові (Лк. 1,38). Вона наступає на голову пекельному змієві (Бут. 3,15). Вона – моя Мати!
2 частина ‒ досконалий жаль
Навчися під час кульмінаційного моменту Літургії переживати досконалий жаль, бо його найбільше потребуватимеш в момент смерті. Тоді не помолишся зосереджено навіть «Отче наш». Від моменту твоєї смерті залежить ціла твоя вічність. Як розбудити досконалий жаль? Взивай Ісусове ім’я і дивися на Його п’ять ран: «Ісусе, Ісусе, Ісусе, помилуй мене, грішного!» (5 разів).
3 частина ‒ з’єднання з Христовою смертю
При адорації усвідом, що під час кульмінації Літургії уприсутнюється Христова смерть. Ісус не був сам на хресті, Він взяв на Себе всі гріхи, а також їхній корінь, родовище зла – «стару людину» в нас (Рим. 6,6). Це спадкоємство гріха перейшло у нашу людську природу через праматір Єву. Ісус переміг диявола і вічну смерть, а водночас паралізував темне спадкоємство, диявольське отруйне родовище в нас. Перемога є лише в цілковитому з’єднанні з Ісусом.
В момент Христової смерті в єдності з Ісусовим духом віддаю свого духа в руки Отця. Це є вершина з’єднання з Богом. Використай це для духовної місії в Божій силі. Можеш і декілька разів повторити переживання цього моменту і пожертвувати це за конкретних людей чи територію. Таким чином через твій акт віри сила Христової смерті діє в охрещених людях. Актом віри даємо простір Божій всемогутності, яка потім може здійснювати духовне пробудження – воскресіння (пор. Мт. 10,8).
Початок Літургії
В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь.
Якщо ми кажемо, що не маємо гріха, то самі себе обманюємо і правди в нас нема. Наші гріхи походять з родовища зла в нас, з первородного гріха, тому визнаю: «Я егоїст, який не шукає Божої волі, а пропихає свою волю. Я гедоніст: часто вишукую задоволення навіть ціною гріха. Я осуджувач: осуджую інших, а своєї провини не бачу і не хочу признати» (хвилина тиші).
Нехай помилує нас Бог Всемогутній і, відпустивши наші гріхи, приведе нас до вічного життя. Амінь.
Киріє, елейсон! Киріє, елейсон!
Христе, елейсон! Христе, елейсон!
Киріє, елейсон! Киріє, елейсон!
Ісусе, дякую Тобі за те, що прощаєш мені мої гріхи.
Gloria in excelsis Deo (Слава во вишніх Богу)
Народився нам Спаситель! Тієї ночі, коли народився Ісус, пастухам з’явився ангел і сповістив їм: «Сьогодні народився вам Спаситель, Христос Господь!». Слава Господня осяяла їх і великий страх огорнув їх. І відразу біля ангела з’явилася велика сила небесного війська, які так прославляли Бога: «Слава во вишніх Богу і на землі мир людям благовоління».
Пресвята Мати Божа, коли пастухи звістили про те, що бачили і чули, Ти все це зберігала у своєму серці і роздумувала над цим. І я разом з Тобою тепер роздумую про прихід Сина Божого як беззахисної дитини на нашу землю.
Читання зі Святого Письма
З вірою відкрий Новий Завіт і достатньо прочитати один вірш, на який натрапиш.
Символ віри
Небесна Мати, Ти мала найчистішу і найсильнішу віру в Боже слово. Разом з Тобою визнаю і вірую в єдиного Бога, Творця неба і землі. Духом бачу зоряне небо з мільйонами зірок, де все рухається в досконалій гармонії. Усвідомлюю закони і на нашій землі, як у матеріальній області, так і в душевній. Мисляча людина мусить захоплюватися кожним окремим законом і визнавати мудрість та всемогутність Творця. Буквально чудесні функції людського організму! Чудо передачі життя! Генетика! Імунна система! А також дивовижні інстинкти тварин, чуда природи…
Я вірю в Ісуса Христа! Він є правдивий Бог і правдивий Чоловік, Він – єдиний Спаситель. Скільки єресей та єретиків намагалися і намагаються поставити під сумнів Божество чи людськість Христа або Його відкупительну смерть на хресті та Його історичне і реальне воскресіння! Але я стою в правді і перед усіма визнаю: Вірую в Ісуса Христа, Єдинородного Сина Божого, який через Духа Святого і Марію Діву став чоловіком. Вірю і визнаю, що Ісус Христос за нас і заради нашого спасіння був розп’ятий і на третій день як Божий Син воскрес із мертвих…
А) Принесення дарів
Пресвята Діво, Ти на сороковий день після народження Ісуса прийшла до храму і жертвувала Його Небесному Отцеві. Старець Симеон виголосив пророцтво і сказав Тобі: «Ось цей поставлений для падіння і підняття багатьох, та й тобі самій меч прошиє душу» (Лк. 2,34).
Мати Божа, Ти знала пророцтво Ісаї про Чоловіка болю. Ти у своєму серці приносиш духовну жертву, приймаючи завдання, яке Бог Тобі призначив. Ти стала матір’ю Того, хто з любові і за мій гріх мав прийняти зневагу і муки. Він добровільно дозволив повісити Себе на хресті, як злочинця. Це все – і задля мого спасіння від вічного засудження. Ти, дорога Мати, під час жертвування у храмі, подібно як в момент воплочення Божого Слова, знову повторюєш у своєму серці своє «fiat», своє «так» Богові. Тепер і я з Тобою кажу Богові своє радісне «так!». Не хочу змарнувати своє життя у брехні і марноті та втратити надзвичайний шанс зробити зі своїм життям найкраще, що може бути – віддати його люблячому Богові. Хочу шукати і виконувати Божу волю та виконувати Його заповіді. Так можу здобувати і розмножувати духовні скарби в небі на цілу вічність.
Віддаю Богові ціле своє майбутнє, усі життєві випробування, а також приймаю час і спосіб смерті, яка чекає мене. Все це з’єдную з Ісусовою і Твоєю жертвою, дорога Мати, за моє спасіння і спасіння багатьох.
Санктус, Санктус, Санктус
Коли Бог покликав Ісаю стати пророком, він побачив небесних серафимів, які взивали перед Богом: «Свят, Свят, Свят Господь сил; уся земля повна Його слави!». Підвалини порогу захитались від того гомону, а храм наповнився димом (Іс. 6,2 і наст.).
Коли в день П’ятидесятниці був зісланий Святий Дух, з неба знявся гуркіт, наче подув буйного вітру, і наповнив увесь дім на Сіоні. Тоді там були всі апостоли, разом з Тобою, Мати Божа. Їм з’явилися наче вогненні язики, розділилися і осіли по одному на кожному з них. Усі вони сповнилися Святим Духом і почали говорити іншими мовами, як Дух давав їм промовляти (Ді. 2). Того дня навернулося і охрестилося 3000 людей. Вони слухали повчання апостолів і ламали хліб по домах (Ді. 2:42,46).
Літургію називають також «ламанням хліба».
Мати, Ісус на Сіоні перед Своєю смертю установив безкровну жертву, і тут, на Сіоні, у день, коли зродилася Церква, цю жертву вперше служили апостоли.
За мить зійде Святий Дух, а з Ним і невидимі хори архангелів, ангелів і серафимів, які безустанно одним голосом взивають: «Свят, Свят, Свят!».
Момент тиші перед переміненням (цим стишенням готуюся до найважливішого моменту Літургії)
Духом перебуваю в горниці на Сіоні, де Ти, Господи Ісусе, установив Свою безкровну жертву.
Прийди, Духу Святий! Апостоли в день П’ятидесятниці, коли на них зійшов Святий Дух, були укріплені, щоб виконувати Твій наказ, і в цей день почали служити Святу Літургію.
(Звертаюся до Тебе, дорога Мати: випроси тепер і для мене Святого Духа. Тільки Він може внутрішньо з’єднати мене з Ісусовою жертвою на хресті, щоб я пережив єдність з Ісусом ‒ подібно, як Ти на Голготі. Випроси мені для цього ласку.
Повільно з вірою декілька разів промовляю: ) «Veni, Sancte Spiritus – прийди, Святий Духу…».
Б) Перемінення (освячення)
Чую Христові слова, які Він промовив перед Своєю смертю, і які потім промовляли апостоли на Сіоні при першій Святій Літургії: «Це є Тіло Моє, що за вас ламається… Це є Кров Моя, що за вас і за багатьох проливається на відпущення гріхів».
Ця безкровна жертва звершилася в Ісусовій смерті на Голготі, яку тут уприсутнює Святий Дух. Христова смерть, як невидимий вогняний стовп, єднає мене з Отцем.
Коли ізраїльтяни вийшли з єгипетського рабства, Господь супроводжував їх у вогняному та світляному стовпі (Вих. 14). Усвідомлюю цей вогняний стовп, в якому діє сила Христової смерті.
Адорація після перемінення
1 частина адорації – заповіт з хреста
Ісусе, тепер я стою під Твоїм хрестом біля Твоєї Матері як Твій учень. Ти мене тепер бачиш, Ти до мене говориш: «Ось Мати твоя!» (Дивлюся у Твої очі, усвідомлюю, як з них виходить промінь світла до моїх очей і проникає аж до найглибшого місця у моєму єстві ‒ eis ta idia (Ів. 19,27), аж туди, де душа відділяється від духа (Євр. 4,12). Сюди я приймаю Твою Матір. Одночасно переживаю духовну трансплантацію нового серця, нового духовного центру, взиваючи Твоє ім’я: «Є-го-шу-а-а-а».)
2 частина адорації ‒ жаль за гріхи
Дивлюся на Твої святі рани і усвідомлюю гріхи минулого: 1) я не дбав про свою безсмертну душу і не хотів виділити навіть годину в день на розмову з Богом; 2) я приймав спопуляризовані поганські практики та вчення: йогу, реінкарнацію, фен-шуй, інь-янь, акупунктуру, гомеопатію; 3) я був залежний від мобільного телефону, Інтернету і брехливих мас-медіа; 4) я був рабом декадентської музики; 5) я ігнорував Божі закони, які засуджують аморальність і сатанинський гендер… Тепер з глибини серця і з болем, вдивляючись у кожну Твою рану, повторюю: «Ісусе, Ісусе, Ісусе, помилуй мене, грішного!» (5 разів).
3 частина адорації – з’єднання з Христовою смертю
По смертельно блідому обличчі Ісуса течуть струмки крові. (Кров стає щораз темнішою. Лице, повне ран, видовжується. Голова схиляється до грудей, в Ісуса перестає битися серце. Він усвідомлює, що є на порозі смерті. З останніх сил спирається на ноги і взиває сильним голосом: «Отче, у Твої руки віддаю духа Мого!». Його пальці, перед тим стиснені, тепер розкрилися і руки безвладно повисли. Коліна похилилися на один бік, голова безсильно схилилася на груди. Господь Ісус востаннє видихнув.
У Його смерті переможена влада темряви і зла. Ісусова смерть, як світляний стовп, з’єднує мене з Небесним Отцем. Мати, тепер разом з Тобою входжу до Ісусової смерті. Разом з Тобою все залишаю заради Ісуса ‒ так, начеб це була остання мить мого життя. Усвідомлюю, що через хрещення я був занурений до Христової смерті (Рим. 6,4). Мамо, з Тобою переживаю реальність з’єднання з Христовою смертю при взиванні Божого імені. «Хто призове ім’я Господнє ‒ спасеться» (Рим. 10,13). Це є ім’я Ісус, по-єврейськи Єгошуа.
Під час повільного промовляння складів «Є-го-шу» усвідомлюю Триєдиного Бога в небесній славі. Під час промовляння довгого «а» усвідомлюю, як сходить світляний стовп Божої присутності та проходить часопростором і торкається мого єства. При другому «а» ця Божа сила відкриває мою душу, обплутану системою брехні та первородним гріхом. При третьому «а» мій дух з’єднується з Ісусовим духом в момент Його смерті на хресті). Ісусе, разом з Твоїм духом віддаю свого духа в руки Небесного Отця (повільно промовляю): «Є-го-шу-а-а-а».
Вдруге взиваю Боже ім’я і входжу своїм духом в обняття Отця, та жертвую це за свою родину і за дорогих мені людей: «Є-го-шу-а-а-а».
Знову повторюю Боже ім’я і в руки Отця віддаю себе і свій народ: «Є-го-шу-а-а-а».
Через Христа, з Христом і в Христі Тобі, Боже Отче Всемогутній, в єдності Святого Духа належить всяка честь і слава на віки вічні. Амінь.
Навчені Спасителем, осмілюємося взивати: «Отче наш…».
В) Причастя (духовне)
Ось Агнець Божий, що бере гріхи світу. Господи, я не достойний, щоб Ти прийшов до мене, але промов тільки слово, і зцілиться душа моя.
Господи Ісусе, тепер я духовно приймаю Тебе до нового серця. Амінь.
Молитва після Святого Причастя
Мати Божа, привітай Ісуса і дай мені ласку пережити реальність: «Хто їсть Моє Тіло і п’є Мою Кров, той в Мені перебуває, а Я в ньому» (Ів. 6,56). Прошу Тебе, щоб Ти дякувала і прославляла Ісуса, який є в мені. Він тепер є у живому кивоті, яким є Ти. Ти є Новим Єрусалимом, Ти є місцем перебування Бога з людьми (пор. Одкр. 21,2-3).
Пресвята Діво і Мати, я прийняв Твого улюбленого Сина, якого Ти зачала у своєму непорочному лоні і якого Ти народила. Ось, Його самого я покірно і з любов’ю передаю Тобі, щоб через твоє заступництво у моїй душі запанувало життя воскреслого Ісуса; щоб святилося Його ім’я в мені і через мене! Щоб Його Царство прийшло в повноті! Щоб здійснювалася Його воля зі мною і через мене! Мати, так, як Ісус вперше прийшов на цю землю через Тебе і Святого Духа, так нехай через Тебе і Святого Духа Він цілковито наповнить мене і залишиться в моєму нутрі. Нехай через мене Він реалізує Божу волю, якою є спасіння моєї безсмертної душі і прихід Божого Царства!
Завершення
Нехай благословить вас Бог Всемогутній, † Отець, і Син, і Святий Дух. Амінь.
Молитва після Святої Літургії
Відпустова молитва* ‒ духом поглянь на хрест:
«Добрий і преласкавий Ісусе, перед Твоїм обличчям припадаю на коліна та з усім запалом душі прошу Тебе і благаю: милостиво вклади в моє серце живу віру, непохитну надію і гарячу любов, а також правдивий біль через мої гріхи і духа правдивого покаяння. Добрий Ісусе, з великим зворушенням і болем душі дивлюся на Твої п’ять ран. Згадую те, що провістив про Тебе пророк Давид: „Пробили Мені руки й ноги, всі Мої кості Я міг би полічити”».
(Щоб отримати надзвичайний відпуст, додай молитви «Отче наш», «Богородице Діво» і «Слава Отцю…»).
«Святий Архангеле Михаїле, охороняй нас в боротьбі проти злоби та підступів диявола. Нехай Бог подолає його, покірно просимо, а ти, князю війська небесного, сатану та інших злих духів, які для погибелі душ блукають по світі, силою Божою до пекла вкинь. Амінь».
Пояснення:
* Відпусти ‒ це надолуження за дочасні покарання. Через покаяння і через сповідь нам прощаються гріхи, але через добрі вчинки, самозречення та прояви віри ми здобуваємо відпусти, іншими словами, ми терпимо чистилище тут, на землі. Також можна отримати відпусти за певні молитви. Багато відпустів людина отримує якраз за те, що побожно переживає Святу Літургію.
Завантажити: Таїнство віри – Євхаристія
формат doc , формат pdf (версія для друку)