Дорога пустелі

В духовному житті після навернення людина часто переживає натхнення, період ревності, першу любов, і навіть почуттями відчуває Божу близькість та потіху. Це буквально так, ніби Бог несе її. Але згодом настає період посухи ‒ пустиня. Наприклад, св. Тереза Велика казала, що 17 років перебувала в цілковитій сухості, не була здатна усвідомлювати Божу присутність, а в монашому житті йшла як «автомат», ‒ без відчуттів, без натхнень, але у вірі. А це дорога пустині.

Подібно ізраїльтяни, коли вийшли з Єгипту (який є образом світу), то прийшли в пустелю. Вони навіть чуда бачили, і всеж нарікали: «А чому це так?! І як буде з тією водою? Чому взагалі нас вивели в пустиню? Для того, щоб заморити нас голодом?». Мойсей теж потім згрішив, коли двічі вдарив у скелю, з якої Господь обіцяв вивести воду. За це потім не увійшов в обіцяну землю. А це був Мойсей, найпокірніший з усіх людей!

Це спокуса пустелі. Пройти нею і залишитися вірним − це дійсно героїзм. Маємо приклади тисяч святих, які залишилися вірними  і ніколи не покинули дороги за Ісусом.

Завантажити: Дорога пустелі