Ґендер у Верховній Раді
Львів, 9.12.2011
Депутатам Верховної Ради
„6.12.2011 у Верховній Раді України 15 депутатів різних фракцій Парламенту об’єдналося у впроваджуванні ґендерної політики. Йдеться про таких членів Парламенту: Юлія Ковалевська (Партія Регіонів), Олена Кондратюк (БЮТ – Батьківщина), Ірина Геращенко (НУ-НС). А далі до них приєдналися Ольга Герасим’юк, Ольга Боднар, Еліна Шишкіна, Олена Бондаренко, Уляна Мостипан, Леся Оробець, Зоя Шишкіна, Ірина Бережна, Ірина Горіна і троє чоловіків Микола Томенко, Борис Тарасюк, Олексій Плотніков”. Це інформація з УНІАН.
Що скривається під терміном ґендерна рівність? В 2005 році Україна підписала закон „Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”. Термін ґендерна рівність здорово мисляча людина вважала за рівноправність чоловіків і жінок. Це означає, що вони мають однакові права на роботі, в наданні медичної допомоги, при соціальному забезпеченні, в заангажованості до громадських функцій. В 2010 році ПАРЄ в Резолюції 1728 терміну „ґендерна рівність” надала цілком інше значення, однак лицемірно відкликається на зобов’язання прийнятого закону від 2005 року. З ґендером пов’язано поняття „соціальна стать”, що означає, що людина не народжується чоловіком або жінкою, а лише протягом життя вирішує ким є. Ця ґендерна шизофренія є одним із стандартів ЄС і ООН. Через цю абсурдну зміну мислення дійшло до повного перевороту в розумінні моральних і духовних цінностей суспільства. Цей переворот засягнув політичну систему і законодавство. В Україні були незаконно створені ґендерні центри в обласних та районних держадміністраціях та ціла система освіти була змушена змінити основи навчання і прийняти програми і курси на основі ґендерної ідеології.
ґендерна ідеологія по суті пропагує ідеологію гомосексуалізму, яка пов’язана з його пропагандою в освіті, культурі і у всіх сферах життя. Також йдеться про просовування закону про т.зв. гомофобію і т.зв. антидискримінаційні закони. Це означає, наприклад, що якщо батьки будуть захищати свою дитину від морального розтлівання і зґвалтування гомосексуалістами, то їх будуть карати штрафами і ув’язненням. Такими є т.зв. євростандарти.
ґендерна ідеологія просовує трансексуалізм, а це означає, що жінка може заявити про себе, що є чоловіком і навпаки, а потім має право на операцію по зміні статі. Ґендерна ідеологія викорінює нормальне мислення і відбирає малим дітям основну життєву впевненість – діти навіть не сміють респектувати реальність, що вони є хлопчиком чи дівчинкою, але їм нав’язують протиприродну позицію, що вони мають вибрати ким вони є. Дитяча психіка некритично приймає все, що їй подає авторитет дорослої людини. Цим психічно зруйнується молода генерація вже від садочків. Такими є цільові програми ґендеристів. Вони стверджують, що нав’язувати дітям ґендер шизофренію лише від 8-ми річного віку, є вже запізно.
Це є злочин. Через психологічне насильство дітей ведуть до розкладу особистості. Ґендерні ідеологи навіть вимагають законів згідно яких вже той хто використовує звертання „мама”, „тато” є поза законом. Тут йдеться про повну втрату почуття безпеки, яке дає сім’я. Дитина потім ніколи не зможе дозріти до відповідальної людини. Ненормальне мислення проникає у всі сфери життя. Люди, які приймуть ґендерні ідеології не в змозі створювати сім’ї і приносити жертви, які пов’язані з сімейним життям. Це дійшло аж так далеко, що мама, яка має дитину і піклується про неї, за словами ґендеристок є „ідіоткою” а та, яка чекає дитинку, мовляв, носить в собі „паразита, який живе за її рахунок”. Це є їхній т.зв. захист дітей. Ґендерна політика базується на повній брехні: під милим терміном захист дітей і їх прав приховується їх моральний розклад і відбирання від батьків. Під милим терміном захист жінок приховується найбільше насильство – жінкам без причин відбирають дітей. Через таку збочену зміну мислення повністю ліквідуються взаємовідносини сповнені любов’ю і життєве щастя, яке пов’язане з сім’єю.
Далі ґендерна шизофренія пов’язана з ювенальною юстицією, яка без суду, без вини відбирає дітей з благополучних сімей і дає їх на т.зв. міжнародне усиновлення – насправді йдеться про продаж дітей гомосексуалістам, лесбіянкам і педофілам, в деяких випадках навіть на органи. В Україні в 2010 році в т.зв. боротьбі проти насильства в сім’ї три матері, від яких забрали улюблених дітей, покінчили життя самогубством.
Шановні депутати, Візантійський Католицький Патріархат зобов’язаний перед Богом і перед українським народом Вас перестерегти перед ґендер шизофренією. Якщо б він мовчав, то потім понесе повну відповідальність і вину за підготовлюваний моральний духовний і фізичний геноцид України.
+ Ілля
Патріарх Візантійського Католицького Патріархату
+ Тимотей, ЧСВВр + Методій, ЧСВВр
єпископи-секретарі
Копії:
– Президенту України В.Ф. Януковичу
– Депутатам Обласних рад
