СПІЛЬНЕ ПОКАЯННЯ
Зі старої церкви, яка в нашому селі, отець парох подарував нашій сім’ї дуже гарне дерев’яне розп’яття Господнє. Нам всім воно дуже подобалось і тато його відразу повішав на стіну нашої найбільшої кімнати. На другий день тато нам сказав, що дерев’яний хрест весь «прошитий» маленькими дірочками від жучків, які їдять дерево, але він постарається щось з тим зробити.
Через пару місяців, перед Великим Постом, тато на наше прохання переніс це розп’яття до нашої меншої дитячої кімнати, де ми часто молилися. А за тих жучків ми забули…
За пару тижнів після Великодня ми зі сестрою помітили, що у нашій кімнаті з’явилися якісь жучки, були всюди: на підвіконнику, на підлозі, на стінах, на стелі. Ми на це спочатку не звертали уваги, але потім, коли з кожним днем їх ставало дедалі більше, ми занепокоїлись. Ми не могли знайти причини звідки вони беруться. Одного дня сестра помітила, що ті жучки вилізають із дерев’яного хреста. Ми це зрозуміли як заклик до покаяння. Тоді ми зібралися всією сім’єю і вголос перепрошували Господа Ісуса і взаємно за свої прогрішення. Після закінчення молитви тато сказав: «Який Господь добрий, як Він всім мудро керує! Тільки тепер, після покаяння, мені дійшло, що якби ми залишили це розп’яття у великій кімнаті, то ті жучки би розлізлися по всій цій кімнаті та зробили би багато шкоди, бо підлога і умеблювання в кімнаті все з дерева і ми би не дали з ними ради, але тому що воно було у меншій кімнаті, то так набагато легше їх позбутися!» Потім ми спільно подякували Ісусові за Його доброту і милосердя в такій дрібничці.
(Іринка і Оля)
