МОЛИТВА ЗА ТАТА
Я дуже хотів, щоб мій батько ходив разом з нами в неділю і свята до Церкви, щоб там почув живе Боже слово і міг більше спізнати Бога. Коли я про це його просив, то він ані слухати не хотів, казав, що Бог без того його бачить і все про нього знає, що ми з мамою маємо своє, а він своє, що він не має потреби ходити до Церкви… Після багатьох безрезультатних намагань заохотити батька піти з нами, я вирішив почати серйозно молитися за це. Був листопад місяць, коли особливо молилося за душі в чистилищі. Я чув багато свідчень, що коли молитися з живою вірою за душі в чистилищі, то вони дуже допомагають в конкретному проханню. Тим заохочений я почав молитися вервичку за душі в чистилищі з родини, щоб вони допомогли моєму татові прийти до Церкви. Пригадую, що в один момент прийшла така жива віра, що дійсно через заступництво Матінки Божої душі з чистилища йдуть до неба і там за нас заступаються. Я настирливо благав їх за тата…
Пройшов час, я знову намагався заохотити батька до Церкви, але він твердо тримався своїх аргументів. На деякий час я залишив його в спокої, але в глибині серця я мав надію, що той час прийде, що мої молитви не були даремні.
На Йорданські свята Господь Ісус дав моєму татові ласку прийти до Церкви. Коли ми зустрілися, то я з радості хотів його обняти. Тато, бачачи мою надмірну радість, спокійно сказав до мене: «Ну що ти так радієш, це ж нормальна річ, що я прийшов до Церкви, я вже давно хотів!» Я вихваляв Бога, Матінку Божу та душі з чистилища за вислухану молитву.
(Ігор)
