НЕМА НІЧОГО ВАЖЛИВІШОГО

Катерина мала 25р. і була в декретній відпустці. Одного звичайного дня вона мила вікна, аж раптом їй стало поганно і вона впала на землю. Ще встигла через мобільний телефон викликати швидку і сказати їм, щоб не рухали її голову, тому що там щось тріснуло, і втратила свідомість. Це був крововилив у мозок. Лікарі були безпорадні, тому гелікоптером перевезли її до Києва. Там їй негайно зробили операцію, але її стан був безнадійним. Її родичка прийшла просити про молитву до нашого монастиря, отож ми разом просили Небесного Отця в ім’я Його Сина за спасіння Катерини. А після операції вона чудом повернулася до свідомості і відчула потребу посповідатися. Через годину після Сповіді померла. Для того, щоб людина була спасенна, нема нічого важливішого, як схилитись перед Богом і в покорі віддати свої гріхи Господу Ісусу. І цю ласку Катерина отримала завдяки молитвам всіх людей, які за неї просили.

(сестри)