ПОВСЯКЧАСНО МОЛІТЬСЯ!

Я з тіткою прийшли до однієї державної установи, звідки мали забрати досить важливі документи. Почувши, що ми хочемо, пан урядовець нас висварив, сказав, що на нас не має тепер часу, має багато роботи, що йому тепер не до наших документів, де ми були раніше і т.д. Він не хотів чути жодного нашого пояснення. Ледве його впросили, щоб прийти завтра.

Після такого його «холодного душу» не було жодного бажання знову до нього йти. Усвідомлювали, що без Божої ласки тут не обійтись. На наступний день, по дорозі до цієї установи тітка запропонувала помолитися за ті документи, опираючись на обіцянку в Святому Письмі, коли щось попросимо в Ісусове ім’я, то Небесний Отець обов’язково нам то дасть. Коли ми так молилися, то я бачила, що моє відношення до Бога не в порядку і усвідомлювала, що мушу перепросити Бога за свої гріхи, що не довіряла Йому цю справу, не молилася, що все так по-людськи міряла, з гордості осуджувала поведінку урядовця… Коли ми закінчили молитися, я отримала спокій, що Небесний Отець нас вислухав, що все є в Його всемогутніх руках, що Він тепер всім досконало покерує.

І справді, пан урядовець, хоча ще трохи бурмотів і нарікав, але все ж таки видав нам документи. Ми дякували Небесному Отцю, що знову були свідками Його чудес і мали ще один досвід, що за все і всюди треба молитися.

(Надія)