МОЛИТВА КАТРУСІ

Одного разу на недільну школу діти привели з собою маленьку русяву дівчинку Катрусю. Їй було десь чотири рочки. Цього разу ми з дітьми мали науку про Матінку Божу. Вкінці науки ми зробили маленьку динаміку. Кожна дитина вирвала на городі якусь квіточку і йшла до образу Матінки Божої. Там мала попросити у Неї за щось, а на знак того, що вірить, що Матінка Божа її вислухає, мала подарувати Їй ту квіточку.

Прийшла черга Катрусі. Це було таке миле і щире! Катруся тихеньким дитячим голосом сказала: «Прошу Тебе Матінко Божа, щоб приїхала моя мама» і поклала свою квіточку під образ Матінки Божої. Від її бабці ми дізналися, що Катруся ще не бачила своєї мами, бо та її малесеньку покинула і поїхала на заробітки. До тепер вона ще ні разу не приїжджала. Буквально за кілька днів після молитви Катрусі, приїхала до неї її мама! Ціле село говорило про те, що це справжнє чудо!

На наступну неділю Катруся знову прийшла на недільну школу. Її оченята світилися невимовним щастям. Вона задихаючись від радості сказала: «Приїхала моя мама!» Ми тішилися разом з нею.

(сестри-монахині)