БОГ ПОБЛАГОСЛОВИВ ПРАЦЮ

Я – сантехнік і вмію багато чого робити по дому. Мене запросили в монастир ставити плитку. Я, взагалі, вважав себе віруючою людиною, і тому коли мені один монах запропонував помолитися з ним за благословення для праці, я сказав, що не обов’язково. Він пішов і я почав працювати. Робота не дуже йшла, я довго укладав плитку, щоб все було рівно і точно, а потім вдарив себе по пальці. Аж тоді я пожалів, що відмовився помолитися. І коли до мене знову прийшов монах, щоб подивитися як йде робота і вдруге запропонував помолитися, я вже не відмовлявся. Монахи мали добру засаду: час від часу зупиняли працю і коротенько разом молилися. Тоді я вперше приєднався до них. Вони всі разом попросили за мене, щоб загоївся палець, щоб Бог поблагословив працю. Потім кожен пішов на свою ділянку праці. Я на собі відчув силу молитви, бо після обіду клав плитку не на стіні (як до обіду), а потрібно було зробити на підлозі виступ, сходинку і вирізати овал. Все вдалося зробити набагато швидше і добре. В кінці робочого дня ми з братом-монахом порахували, скільки зробилося без молитви, а скільки з молитвою. Це був для мене добрий урок. Від того часу я ніколи не починаю працю без молитви!

(п. Сергій, 45р.)