САМЕ В ТОМУ ТЕАТРІ

По роботі мені доводилося багато разів бути в Москві. Я завжди старалася відвідати якийсь новий храм і там помолитися. І цієї поїздки також хотіла дотриматися своєї доброї традиції і помолитися в храмі Христа-Спасителя. Мені  дуже захотілося подякувати Богові за добре полагоджені справи. Хоч мої колеги москвичі мене відмовляли від поїздки в храм, через те, що мало часу і що мало бензину, а аеропорт в іншому кінці Москви, та все ж таки я наполягала. Господь бачив моє гаряче бажання помолитися, тому нам допоміг: як тільки ми заїхали на стоянку, а показник бензину вже давно показував нуль, машина  видала такий звук, ніби востаннє видихнула, і вже не зробить ані міліметр. В аеропорту ціла делегація мене нетерпляче очікувала і всі були надзвичайно раді, що я встигла, бо, як виявилося, відправлення літака чомусь затримувалося. Я добре знаю, що це Господь задля мене зробив.

Але це ще не все. День перед від’їздом друзі пропонували мені залишитися трохи в них погостювати, піти на прем’єру вистави і летіти додому на наступний день. Я відмовлялася, бо дуже хотіла на Україну, до дітей і просто додому. Мене не переконали і я, відвідавши храм, щасливо повернулася на Україну. А в той день ввечері сталася трагедія. Саме в тому театрі і саме на тій виставі, на яку мене запрошували, був вчинений терористичний акт. Людей взяли в заложники, терористи використовували сльозогінний газ, навіть були людські жертви.  У новинах показували як виводили людей з театру і я впізнала своїх знайомих. На щастя вони залишилися живими. В такий чудесний спосіб Бог мене врятував.

(п.Марія)