ГАРЯЧА МОЛИТВА

Місіонер Давид В. працював з індіанами. Часто зимовими вечорами ходив у ліс, клякав в глибокий сніг і там так гаряче молився до Бога, що хоч і було холодно, в нього виступав піт. В своєму щоденнику пише:” Ще ніколи раніше так сильно не просив Господа, як сьогодні. Ще ніколи не тужив жити тільки для Бога і цілковито Йому посвятитися, як сьогодні. Тужив потратити своє життя тільки для Нього. Боровся за спасіння і навернення багатьох убогих. Був в цій боротьбі від обіду аж до заходу сонця. Змучився цією боротьбою, це так, але мій дорогий Господь мав кривавий піт, коли боровся за нас убогих!” Бог вислухав цього місіонера. Прийшло таке сильне пробудження індіан, про яке нікому і не снилося. 17. 07.1746 р. записав:” Сьогодні рік, як я вперше проповідував індіанам в Нью Джерсі. За цей час Господь тут зробив великі речі: з диких поган, сталися тихі та милі люди, дикий рев п’яниць змінився на чудові хвали Господеві”.