КОЛИ ВМИРАВ МІЙ ДІДУСЬ
Коли вмирав мій дідусь, я була біля нього. Я ще тоді не знала, що треба в таких випадках молитися. Він у 85р. мав інсульт і лікарка сказала мамі, щоб все приготувала, бо до ранку не доживе. Я клякнула і молилася всі молитви, які були в молитвеннику. Потім згадала про вервичку до Божого Милосердя. Після вервички дідусь відкрив очі і каже: “Що то зі мною було? Я ніби вернувся з якогось страшного місця ”. Після цього він прожив ще 5 років. А коли вже вдруге зліг, я також була біля нього. Впродовж цих років я була на реколекціях і по собі знаю, що найбільше душа потребує Ісуса. Тепер мої молитви були замірені на Господа, на Його святе ім’я. Дідо лежав і тільки кликав мене: “Наталю…, Наталю…”. Я йому відповіла: “Діду, Наталя вам нічим не поможе, кличте Ісуса!” І я почула: “ІСУСЕ…,”- дідусь видихнув і мирно помер. З Ісусовим ім’ям на устах він пішов на зустріч своєму Господеві.
п.Наталя( 46р.)
