ЦЕ БУВ ГОСПОДЬ ІСУС
Аж тепер собі усвідомила, що це був Господь Ісус… Одного літнього вечора, коли мої родичі вже спали, а я читала, подзвонив мій товариш і просив помочі. Перед домом в машині чекав його знайомий, а для мене – незнайомий молодий чоловік. Пояснював мені, що той потребує духовної підтримки, бо йому тяжко ( ампутували руку),а я би (на його думку ) це змогла. Я в своїй наївності і добрацтві пішла. Спочатку ми троє говорили в машині, потім мій товариш вислизнув, а той натякав на грішну пропозицію. Бачила, що робиться небезпечно. Відразу уявила, як він заводить авто і везе мене десь. В цьому випадку я була готова ліпше вискочити з машини, а ніж дати згоду на гріх. А він при розмові ще запитався, коли останній раз я причащалася. Я відповіла, що сьогодні ввечері, бо я кожного дня ходжу на Службу Божу і до Святого Причастя. Це була переможна мить! Коли він почув мою відповідь, то сказав, що з того, що собі уявляв, напевно нічого не буде. Я зрозуміла, що це найкращий момент, щоб піти. Він намагався мене стримати, але мені вдалося вирватися і втекти до хати. Сильно билося серце та я вже була в своїй кімнаті. Аж тут усвідомила ,з чого врятована. Господь Ісус, якого я щодня приймала в Святій Євхаристії, врятував мене – не дозволив, щоб мене скривдили ні на душі, ні на тілі. Хвала і вдячність Тобі, мій Господи!
АМ 31 2006 А. (20р.)
