БАБЦЯ ЩАСЛИВО ПОМЕРЛА
Мені 11 років і я вже сказала Ісусові своє “так”, прийняла Його за свого особистого Спасителя. 10 вересня в нас померла бабця. То була неділя, а день перед тим ми прийшли до неї з мамою і, клячучи молилися. Мені прийшла така думка: треба, щоб бабця прийняла Ісуса. Вона спочатку говорила, щоб я її не повчала, але я наполягала, щоб вона відповіла: чи визнає, що Господь Ісус є Бог і що помер за неї; чи приймає Його за свого Спасителя; чи віддає до Його рук ціле своє життя? Бабця відповіла: ”ТАК” і аж тоді спокійно заснула. Потім попросила, що хотіла би висповідатися. Зранку до неї прийшов священик, вона посповідалася, причастилася, а в обід щасливо померла і пішла до свого Господа.
АМ 27 2006 Любця (Жовква)
