Лікування покаянням
Зимою мені почало ламати кості. Біль загострувалась навіть коли помила руки в холодній воді. В лютому відвідала лікара. Аналізи показали, що маю ревматизм (“асло”800, норма до 200). Після двох місяців інтенсивного лікування “асло” впало на 400. Перед Великоднем аналізи знову показали 800. Лікар хотів назначити гормональне лікування. Та в дійсності аналізи показували на стан моєї душі. Моя душа хворіла на велику гордість. Я в зарозумілості за найменшу річ ображалася, виправдовувалася, і в себежалостях іншіх звинувачувала з помилок, а своїх не хотіла бачити, ні собі їх признати. Настоятелька переживала на першому місці за мою душу. Сказала: “Перше треба лікувати душу, а тоді будемо лікувати тіло. Як буде душа здорова, Ісус і тіло оздоровить.” Як лікувала душу? Строго у світлі правди розібрала зі мною конкретні випадки, де проявлялася моя гордість, як замість того, щоб любити Ісуса любила саму себе. Було це болюче, але правдиве. Після такої розмови – операції душі – ми разом клякнули в каплиці перед Ісусом. Зі щирим жалем у серці я голосно перепросила Ісуса за все, чим Його образила, за все коли Його не любила. Моя настоятелька з великою материнською любов’ю просила Ісуса, щоб оздоровив мою душу з гордості, і тіло з ревматизму. Наступного дня я щиро висповідалася. Після Великодня ми разом відвідали лікаря. Я здала кров. І результат – все добре “асло” 160. Лікар не міг тому повірити і послав мене до другого лікаря повторити аналізи. Але він сказав: “Я вірю, що той аналіз добрий, був Великдень, Ісус її оздоровив.” З цією радістю я поділилася зі своїми сестрами. Ми знали, що це Ісус мене через покаяння оздоровив. Дякую Ісусові за хворобу, ще більше за мою настоятельку. Це Ісус все так дав, лише, щоб мене визволити з гріхів, щоб Він був дійсно моїм єдиним.
АМ 15(2005)с.В.
