СПОВНЕНА ОБІТНИЦЯ

Я мала дуже побожну бабцю, яка любила молитися вервицю, практикувала „Велику Обітницю”, і 25 років працювала при церкві на Божу славу. Була доброю, покірною, щирою, мовчазною. На самий Щедрий вечір в обід бабця Марія пішла пересвідчитись чи церква належно прибрана. Коли бабця закривала завісу на дверях, відчула сильний біль серця, ніби щось обірвалося. Ледве прийшла до дому. Вечеряли з сумом, молились за бабчине здоров’я. Але коли побачили, що надходить смерть, то молились за щасливу смерть. Бабця все приймала з покорою, на устах були слова: „Ісусе, Маріє, Йосифе”.

У ніч на Богоявлення Служба Божа починалася о 1.00 год. Священик не зміг до нас зайти швидше, аж після всіх відправ. Ми неодноразово думали, що бабця вже померла, але Ісус тримав її до кінця, аж до 5.00 год ранку, коли прийшов отець. А коли уділив бабці Св. Тайни, вона ще була при свідомості і помахала головою, що „так”. 20хв після відходу священика, Ісус забрав бабцю до Себе. Господь вірний, Він виконав свою „Велику Обітницю”. В нашій родині вже майже кожен відбув цих перших 9 п’ятниць.

(Ірина, м.Самбір)