Слово життя Рим.6,3
„Чи ж ви не знаєте, що всі ми, що в Христа Ісуса охристилися,
у смерть Його христилися?”
(від 18.03 до 01.04.2012)
На питання, чи ми не знаємо, можемо відповісти, що справді не знаємо суті гріха, Христової смерті, ані хрищення. Питання „чи ви не знаєте” нас закликає усвідомити певне таїнство, яке нам Боже слово відкриває у взаємозв’язку між визволенням від гріха, тобто вмиранням гріху (пор. стих 2), і Христовою смертю та хрищенням. Тут чітко сказано, що ми усі, що в Христа Ісуса охристилися, в смерть Його христилися. Що означає занурення в Христову смерть? Христова смерть – це момент, виражений сьомим словом Христа на Голготі: „Отче, в руки Твої віддаю духа мого”. Смерть Єдинородного Божого Сина перемогла гріх і диявола. Отож, якщо біблійною вірою ми актуалізуємо таїнство хрищення і уприсутнюємо нашу єдність з Христовою смертю, то в цю мить ми насправді вмерли для гріха. Якщо ми через актуальну віру активно не відкриваємося силі Христової смерті, то діють вже інші закони і ми грішимо. Коли прийде спокуса, а ми знову ввійдемо у Христову смерть, то знову перемагаємо. Сім разів на день в дусі стаємо під хрест і взиваємо Ісусове ім’я і приймаємо прощення гріхів. Відразу ж виявляємо акт любові до Бога, коли повторюємо Першу найбільшу заповідь і тоді особисто кажемо: „втрачаю свою душу ради Тебе та Євангелії”. Потрібно усвідомити: те, що повторюю, тепер і роблю цілим серцем, всією душею та всією силою. Це означає любити Бога і одночасно це поєднане з входженням у Христову смерть та створюванням єдності з Його смертю, коли Він цілковито віддає свого духа в обійми Отця.
