Христова смерть і Воскресіння 

(контемплятивна молитва)

Завантажити: Молитовна брошурка для святкування неділі:

формат doc ,           формат pdf (версія для друку)

Дивіться всі відео на каналі YouTube 

Вступ

Духовне воскресіння Церкви настане через відновлення святкування дня воскресіння – неділі.

Перші християни мали ці чотири основні духовні підвалини: а) апостольське вчення, б) братню спільноту (койнонія), в) спільні молитви, г) Євхаристію (див. Ді.2,42). Усі ці чотири елементи потрібно зреалізувати в той день, який повністю посвячений Богу. Не вистарчить лише відвідати храм (Євхаристія), але потрібні і зустрічі в малих спільнотах (клітинках). Також тут прикладом для нас є апостоли і перші християни, які не лише відвідували храм, але зустрічалися і по домах.

В цій брошурі подаємо молитовну модель святкування дня Воскресіння, але на початку подаємо розважання над страстями і смертю нашого Господа і Спасителя.

Тайна вечеря

1) Роздуми над Божим Словом:

В четвер ввечері Ісус разом з апостолами є в світлиці. Пасха пов’язана з обрядом принесення в жертву агнця і з пасхальною вечерею. Ці свята пригадують вихід Ізраїля з рабства єгипетського фараона. Ісус прийшов, щоб визволити людство з рабства гріха і диявола.

Спочатку Ісус вмив апостолам ноги. Цим дав їм приклад покори і любові. Потім перестерігає апостолів перед духом зради, за якою є диявол.

Далі Ісус говорить про любов: «Ніхто не має більшої любові ніж той, хто життя віддає за своїх братів».

Говорить також про Святого Духа: «Багато ще я маю вам повідати, та не перенесли б ви нині. Тож коли зійде Святий Дух, Він і наведе вас на всю правду».

Роздуми

(Один куплет страсної пісні)

1. Ісус умиває ноги апостолам. В четвер ввечері Ісус разом з апостолами перебуває в горниці. Пасхальні свята пов’язані з обрядом жертвування агнця і з пасхальною вечерею. Ці свята відображають вихід ізраїльтян з рабства єгипетського фараона. Ісус прийшов, щоб звільнити людство з рабства гріха і диявола.

На початку Ісус вмив апостолам ноги. Цим дав їм приклад покори і любові. Він застерігає їх від зради, за якою є диявол. Ісус дав приклад покори. Диявола може перемогти тільки покірна людина. Покора – це правда, і вона визволяє. Ісус сказав: «Вчіться від Мене, бо Я покірний серцем». Ми повинні вчитися від Нього. Маємо наслідувати Його, тобто в дрібних жестах і вчинках вчитися покори та правдивості щодо Бога і людей.

(Господи Ісусе Христе, помилуй мене! /3р./ – див. примітку *)

Дивіться це відео також на: https://rumble.com/v4jebqu-274445814.html   
https://cos.tv/videos/play/51372864234886144   

1) Роздуми над Божим Словом:

Ув’язнення: Апостол-зрадник привів до Гетсиманії воїнів і вартових храму з факелами. Підійшов до Ісуса і зрадливо Його поцілував. Тоді воїни схопили Ісуса.

Перед Анною: Привели Його до первосвященика Анни. Він Його про багато що питав. Один із сторожі ударив Ісуса в обличчя.

Перед Каяфою: Анна відіслав зв’язаного Ісуса до первосвященика Каяфи. Каяфа сказав: «Заклинаю тебе живим Богом, щоб ти сказав нам, чи ти Христос, Син Божий?» Ісус відповів: «Ти мовив». Первосвященик роздер свою одежу і викрикнув: «Він сказав богохульство». Натовп почав кричати: «Він – винен смерти!» Вони почали плювати Йому в обличчя і бити Його по голові.

Відречення від Христа: Петро сидів біля багаття посеред двору. Там тричі відрікся Христа, став клястися: «Не знаю я цього чоловіка». Коли півень заспівав, він згадав слово, що Ісус був промовив до нього. Вийшов звідти і гірко заплакав.

ГОЛГОТА – СІМ СЛІВ З ХРЕСТА

1) Роздуми над Божим словом:

«З Ним вели також двох інших злочинців, щоб їх скарати на смерть. Як прийшли на місце, що зветься Череп, там Його розіп’яли і злочинців, одного по правиці, а другого по лівиці. Ісус же сказав: “Отче, прости їм, бо не знають що роблять”». (Лк.23,32-34).

«Як прийшли на місце, що зветься Череп, там Його розіп’яли…»

Смерть через розп’яття була найжорстокішою і найганебнішою карою. Коли прийшли на місце, наказали Симону з Киренеї скинути хрест. Тоді Ісуса кинули спиною на землю, плечима до дерева. Воїн-кат нащупав на передній частині руки заглибину в зап’ясті, вклав у неї чотиригранний залізний цвях і вдарив молотком. Цвях розірвав шкіру і пройшов місцем, де знаходиться нерв, що координує рухи пальця і сигналізує біль. Біль, спричинений проколенням в цьому місці, жахливий. Судини були розірвані і рана сильно кровоточила. Наступні удари молотком прибили руку до дерева хреста. Подібно була прибита і друга рука та обидві ноги. Серед тих болів Ісус з великим зусиллям промовив слова: «Отче, прости їм, бо не знають, що роблять!».

1) Роздуми над Божим словом:

Лк. 23,39-43: «Один із розп’ятих злочинців зневажав Його, кажучи: Хіба ти не Христос? Спаси себе й нас! А другий озвавшись, скартав його і мовив: Чи не боїшся Бога, ти, що покутуєш ту саму кару? Бо ж ми приймаємо кару, гідну наших учинків, цей же не зробив нічого злого. І додав: Ісусе! Згадай мене, як прийдеш у своє Царство! Сказав Ісус до нього: Істинно кажу тобі: сьогодні будеш зі Мною в раю!»

«Ісусе!…» – розбійник задивився на скатоване Ісусове обличчя: рани від палиці на носі і правому боці лиця, на повіках і на бровах, набряки на правій виличній кістці, кровотеча з носа, синяки і поранення шкіри, лице заливається кров’ю з судин на голові, проколених терниною. З Його ран на руках і ногах також тече кров. Розбійник чує насмішки і богохульства вояків та другого розбійника, що висить на хресті. Чує богохульства пихатої ієрархії. Однак він, свідомий свого власного гріха, подивився Ісусові в очі, повірив у Нього і з вірою звернувся до Нього зі словами: «Ісусе! Згадай мене як прийдеш у своє Царство». Цим одночасно він прилюдно визнав, що Ісус дійсно є Божий Син, який прощає гріх і робить нас учасниками Божого Царства. Це було урочисте і публічне визнання Ісуса перед Його ворогами, які насміхалися з Нього.

1) Роздуми над Божим словом:

Ів. 19,25-27: «При хресті Ісусовім стояла Його мати… Бачивши матір і біля неї учня, що стояв, – а його ж любив Він, – Ісус мовить до матері: Жінко, ось син твій! А тоді і до учня мовить: Ось матір твоя! І від тієї хвилі учень узяв її до себе».

«А при хресті Ісусовім стояла Його мати…»: бачить Його розп’ятого, скатованого, зі слідами ран по всьому тілі. Особливо великий біль завдає Йому терновий вінець на голові. Ціла голова стиснена гострими тернинами, які вп’ялися в голову і спричиняють болісне кривавлення. Вона бачила, як Він декілька разів падав на лице, коли ніс хрест, і як сильно роздерті Його коліна від падінь на хресній дорозі. Коли там з Ним зустрілася, це була лише коротка мить, а тепер Вона стоїть під хрестом. Ісус Її знову побачив. Дивиться на Неї… Марія тут стоїть в досконалій духовній єдності, розп’ята разом з Ним. Біля Неї є учень Іван. Коли Ісус його побачив, то сказав своїй Матері: «Жінко, ось син твій!» Учень повністю не усвідомлює, як глибоко здійснюється таємниця його зновународження. Він дивиться на Ісуса, задля Якого залишив усе, а Ісусове слово заторкує його аж до найглибшого єства. Сюди він духовно приймає Ісусову Матір, яка стала і його Матір’ю.

1) Роздуми над Божим словом:

Ів. 19,28-29: «А по тому Ісус, знаючи, що все вже довершилося, щоб здійснилось Писання, промовив: Прагну! Стояла ж посудина, сповнена оцтом. От і подали Йому до уст настромлену на тростину губку, просяклу оцтом».

Ісус висить на хресті і прагне. Жорстоке бичування роздерло Його святе тіло і Він втратив багато крові. Бич складався з трьох ремінців з металевими вістрями. При бичуванні найперше появилися глибокі синці, а потім бичі розсікали шкіру, врізалися щораз глибше і виривали м’язи аж до кісток. Тіло змінилося в одну криваву рану. Два кати з усієї сили бичували Ісуса. Удари бичів падали на спину, руки, ноги – найперше ззаду, але потім і спереду. Жодної частини тіла, ані голови і обличчя, не пощадили. Шкіра спини висіла довгими пасмами, а ціле тіло змінилось до невпізнання на масу розірваної кровоточивої тканини. Коли Ісус був аж на краю смерті, бичування зупинили. Тоді Його напівмертвого відв’язали і Він впав на кам’яну підлогу в калюжу своєї власної крові. Раптова втрата великої кількості крові спричинила пришвидшення ударів серця, вмлівання і велику спрагу. Величезний біль відкритих ран і сильна спрага мучили Господа Ісуса і протягом Його хресної дороги. Тепер на хресті Він переживає ще жагучішу спрагу. Його уста сухі, потріскані, язик прилип до піднебіння.

V слово з хреста: «Елої, Елої, лема савахтані?» (Мр. 15,34),

що означає: «Боже мій, Боже мій! Чому ти мене покинув?»

1) Роздуми над Божим словом:

Ісус помирає на хресті. Його тіло повне ран, слідів від ударів, шкіра покрита холодним липким потом. Неможливо знайти жодного положення, яке давало хоча б якесь полегшення. Цвяхи в зап’ястях тиснуть на великі передплічні нерви і важко пошкоджені нерви спричиняють нестерпний біль. Коли Ісус підіймається догори, щоб полегшити ці муки, то повною вагою спирається на цвяхи у стопах. Знову виникають нестерпні болі, коли цвяхи рвуть нерви між кістками ніг. При кожному поруху поновляється кривавлення. Руки вмлівають, сильні приступи корчів починають проходити м’язами, що скорочуються у різких, нестерпних хвилях болю. Спазми стискають чутливі нервові закінчення у м’язах. Ісус ледве може вдихнути повітря в легені, але не може видихнути. Він бореться, щоб піднятися і хоч трохи ще надихнутися. На кінець в легені потрапляє повітря, частково збагачується кров, а спазми трохи зменшуються. Знову з усіх сил Він намагається припіднятися, щоб видихнути і знову набрати життєво необхідний кисень. Ісус проживає безмежно болючі і наростаючі цикли спазмів. При кожному припіднятті Його глибоко зранені плечі роздираються об шорстке дерево хреста. Гарячка піднімається, кожен удар тім’я голови об перекладину впихає тернини щораз глибше і надриває попередні рани.

1) Роздуми над Божим словом:

«І скуштувавши оцту, Ісус сказав: Звершилося!» (Ів.19,30).

Ісусові руки умлівають, втрачають силу. Сильні приступи корчів стягують м’язи у нестерпних хвилях болю. Приходять цикли удушення і різких болів. М’язи грудей паралізовані і неспроможні працювати. Ісус бореться за кожний вдих повітря. Він переживає глибокий стискаючий біль у грудях. Перикард помалу наповнюється плазмою і тисне на серце, чим обмежує його рухи. Серце нерегулярно б’ється. Втрата крові і невимовна спрага спричиняє те, що стиснуте серце намагається важку густу кров циркулювати до тканин, а змучені легені майже неспроможні вдихнути хоча б трохи повітря. Ісус відчуває, як холод смерті закрадається до тіла. З останніх сил спирає свої роздерті стопи на цвях, випрямляє ноги, вдихає. Чути Його слово: «Звершилося!».

З тієї миті, коли помираючий на хресті Ісус вигукнув «Звершилося!», затряслася не лише земля (Мт.27,51), але й пекло у своїх основах, бо через жертву Агнця неприятелю людського роду було відібрано право на людські душі і знищена боргова розписка (Кол.2,14). Одночасно була знищена і сила смерті (2Тим.1,10).

1) Роздуми над Божим словом:

Лк. 23,44-46: «Було вже близько шостої години, і темрява по всій землі настала аж до дев’ятої години, бо затьмарилось сонце; а й завіса храму роздерлася посередині. Ісус закликав сильним голосом: Отче, у Твої руки віддаю духа Мого! Сказавши це, Він віддав духа».

Мт. 27,51.54: «…земля затряслася, скелі порозпадались. …А сотник і ті, що стерегли з ним Ісуса, бачивши землетрус і те, що сталося, вельми налякалися й мовили: Це справді був Син Божий!».

По смертельно блідому Ісусовому обличчі течуть струмочки крові, яка є щораз темнішою. Лице, повне ран, видовжується. Уста сині і стиснені. Голова схиляється до грудей, в Ісуса перестає битися серце. Він усвідомлює, що є на порозі смерті. З останніх сил спирається на ноги і взиває сильним голосом: «Отче, у Твої руки віддаю духа Мого!». Його пальці, перед тим стиснені, тепер розкрилися і руки безвладно повисли. Коліна похилилися на один бік. Голова безсильно схилилася на груди. Господь Ісус востаннє видихнув. Була третя година пополудню.

Христове Воскресіння – святкування неділі

Перша година

Христове воскресіння

1) Роздуми над Божим словом

Поглянь на зоряне небо: мільйони зірок, все рухається відповідно до Богом даних законів. Яка велич! Сонце в мільйон триста тисяч разів більше,  ніж наша Земля. Сиріус у вісім разів більший ніж Сонце, а є ще й більші небесні тіла! До Чумацького Шляху відстань 20000 світлових років. До інших дальших сузір’їв – навіть мільйони світлових років. Дивовижні закони є і на нашій маленькій Землі: умови для життя, таїнство життя і його передачі, дивовижні чуда, пов’язані з інстинктами тварин. Таїнство людського життя: імунна система, діяльність мозку, серця, легенів, нервової системи, зору. А крім того – таїнство душевного і духовного життя людини:  прагнення щастя, наявність совісті… Одне чудо за іншим. Віра в атеїстичну ідеологію Дарвіна суперечить критичній науці і розуму. Своїм розумом ми пізнаємо невидимого Творця, який стоїть за всім творінням. Чуда є навколо нас. Тільки треба відкрити очі! Бог робить чуда і в нашому житті.

Також чудом є воскресіння Христа! Божі таїнства не суперечать розуму, але перевищують людський розум.

Духом дивимось на кам’яний гріб на Голготі. Вночі з суботи на неділю його стережуть римські вояки. Первосвященики і фарисеї сказали Пилатові про померлого Ісуса: «Цей ще за життя сказав: Я по трьох днях воскресну. Звели, отже, стерегти гріб» (Мт. 27,63-64).