29.06.2019

Дорогі монахи та монахині!

Ви за Христа, за Його Євангеліє, задля спасіння своєї душі та спасіння інших залишили світ. Ви обрали богопосвячене життя в наслідуванні Христа. Ви вирішили реалізувати Його слова, що містяться в Євангелії, а передусім заклик: «Зречись себе, візьми свій хрест і йди за Мною». Ваша перша любов до Ісуса вела вас до радикального кроку. Ви зреклися фізичного батьківства і материнства, щоб прийняти духовне. Ісус каже: «Той є Мій брат, Моя сестра і Моя мати, хто не тільки чує Мої слова, але хто їх і реалізує». Ви вирішили обрати євангельську радикальність. Ви разом з апостолом можете визнати: «Ми нерозумні Христа ради»; «життя для мене ‒ Христос, а смерть ‒ прибуток»; «вже не живу я, а живе в мені Христос».

Завантажити: Пророкуй, Сину чоловічий – пророча молитва Єзек. 37

формат doc ,        формат pdf

26.11.2018

Біблійною моделлю християнського храму є візія, дана Богом (Мойсею). Вона була реалізована в Єрусалимському храмі. Основну структуру складають Святая Святих, де Бог присутній особливим чином; святиня, де священики приносили жертви Богу, і місце для людей.

Східний храм з іконостасом, вівтарем і кивотом зберігає до сьогодні цю біблійну структуру храму. І у Західній Церкві так було до II Ватиканського Собору, перш ніж відбулась абсурдна реформа. Священик, який представляє людей і приносить за них на престолі жертву Богу, після реформи повернувся спиною до центру храму, де є кивот, в якому постійно присутній Бог. Крім того, у багатьох місцях кивот був усунений з центру храму. Також були усунені балясини, які відокремлювали місце для священиків і тих, які прислуговували при Літургії.

25.11.2018

Епіклеза ‒ це призивання Святого Духа, щоб Він зійшов на нас, а також на предложені дари. Вона складається з трьох частин:

1) Священик стоїть на колінах і в дусі наполегливо просить Бога: «Зішли Духа Твого Святого на нас» (Примітка: під час всієї епіклези хор співає антифон: «Тебе оспівуємо…» або всі перебувають  в тиші).

Бог обіцяє через пророка Єзекиїла (37): «Ось Я введу в вас Духа, і ви знов оживете». Ми в дусі просимо: «Господи, дай Духа покаяння, щоб ми ожили!».

«Я дам вам жили!» ‒ Дай нам жили ‒ дар молитви!

«Я обкладу вас тілом» ‒ Наповни нас силою Твоїх заповідей!

«Я вкрию вас захисною шкірою» ‒ Дай нам живі спільноти!

«Я вкладу до вас Духа і ви оживете» ‒ Дай нам повноту Духа, щоб ми ожили! Є-го-шу- ááá!

22.11.2018

Ісус перед своєю смертю, перш ніж пожертвувати на хресті своє Тіло і Кров, установив, щоб ця Його хресна жертва приносилась Богу на відпущення гріхів. Символічні жертви за гріхи, коли жертвувалась кров і життя жертовних агнців в Єрусалимському храмі, втратили своє значення. Ісус є тим справжнім Агнцем, який взяв на себе гріхи світу (Ів. 1,29). Перш ніж звершити свою хресну жертву Ісус установив нову жертву, яка також є новим завітом (Мт. 26,26) на відпущення гріхів. На Тайній Вечері Ісус взяв хліб і сказав: «Це Тіло Моє, що за вас ламається». Тоді взяв чашу з вином і мовив: «Це кров Моя Нового Завіту, яка проливається… на відпущення гріхів».

Що при цьому могли переживати апостоли? Вони не розуміли Його слів, бо Його жертва ще не була звершена. На Тайній Вечері Ісус також кілька разів говорив про Святого Духа: «Багато ще маю вам сказати, та не перенесли б ви нині. Тож коли зійде той, Дух істини, Він і наведе вас на всю правду» (Ів. 16,13).

21.11.2018

1 частина: Різниця між східною та західною Літургією, питання епіклези

2 частина: Святий Дух та епіклеза

3 частина: Епіклеза ‒ переживання в Літургії

4 частина: Літургійний простір та іконостас

1 частина: Різниця між східною та західною Літургією, питання епіклези

Східна Літургія св. Василія Великого та св. Івана Золотоустого (4 століття) містить епіклезу. Епіклеза є також в інших східних обрядах. Вона походить безпосередньо з апостольської традиції.

Яка різниця між західною та східною Літургією? Західна Літургія була радикально виправлена на ІІ Ватиканському Соборі. В рамках виправлень замість одного канону було встановлено чотири. Передсоборна латинська Літургія не мала в каноні жодної згадки про Святого Духа. Виправлена Собором Літургія вже має згадку про Святого Духа, але її включено ще перед словами переісточення (консекрації). На відміну від цього, східна Літургія містить т.зв. палке призивання Святого Духа, тобто епіклезу, але аж після слів установлення.

В особистій молитві я переживав Ісусові слова «Прагну!» і «Елої, Елої, лема савахтані?». Спершу я усвідомлював загально, як Ісус на хресті прагне, тужить за здійсненням усієї Божої волі – щоб перемогти корінь рабства темряви, яким є гріх. Ісус цього хоче, Він цього прагне, це воля Небесного Отця. Ісус прагне її здійснення. Але одночасно усвідомлюю, що Ісус тепер прагне в мені здійснення і конкретної волі Небесного Отця в певних проблемах, які на мене тиснуть і за які молюся. Усвідомлюю, що і за це Він на Голгофі терпів. Там Він прагнув загального здійснення Отцевої волі, а водночас і здійснення Божої волі у цій конкретній проблемі, в якій я безсильний, співрозп’ятий з Ісусом. Особливо мене заторкнуло, коли у певному ритмі я переживав декілька конкретних намірів, і так час молитви дуже швидко минав. Я щоразу інтенсивно з’єднувався з Ісусом в цьому конкретному намірі, потім був короткий відпочинок і після відпочинку і малого самозречення я знову давав Богу на молитві наступний конкретний намір або проблему, на які вказав Святий Дух. У цьому ритмі мале самозречення дуже потрібне. Наприклад скажу собі: «Зречись себе! – Зрікаюся!». І зразу реалізую це в молитві так, що подолаю мить лінивства, знову піднявши руки, і продовжую в дусі молитися так довго, як в Божому Дусі відчуваю потребу молитися за цей намір.

Передусім молитовним групам і членам молитовних сторож, особливо під час молитви у Святій годині, в цей історичний час, коли в Америці відбувається духовна боротьба, яка стосується і України, необхідно усвідомити, що кожен з вас: діти, молодь, дорослі або й старші чоловіки та жінки –  всі маємо взяти на себе відповідальність за Христову перемогу над системою брехні і смерті. Це боротьба, в якій вирішується про фізичне буття чи небуття на цій землі, а також про вічне життя та вічне засудження багатьох.

До пророчої молитви, яку найкраще молитися у Святій годині, Бог в цей час дає і допомогу: як Своєю ласкою, так і засобом внутрішнього стишення, яким є певні жести. Ці жести можна здійснювати з того моменту, коли в пророчій молитві просимо про Духа покаяння для американського народу. Коли просимо про духа покаяння, добре було б клячати, тримаючи руки догори, і звернути погляд вгору, усвідомлюючи, що Бог тебе бачить – так, наче б водночас ти бачив відкрите небо і Божого Сина по Божій правиці, як святий Степан. Промовляючи «Є-го-шу», можеш з вірою тричі злегка порухати піднесеними руками, з долонями оберненими одна до одної, і усвідомити, що благально взиваєш до Бога Отця, Сина і Святого Духа. Потім, при першому «а», руки повільно опускай вниз і усвідом, що стоїш в світляному стовпі Божої присутності.

Бачу Христовий хрест. Він є на фоні світлої блакиті, що має форму еліпса. Блакить переходить в темний колір, який створює прямокутну рамку. Світляні промені вздовж Христових розп’ятих рук пронизують світлу блакить і переходять у яскраве світло навколо голови Ісуса Христа. Це світло найбільш сконцентроване над головою Христа. Воно виражає присутність Небесного Отця, який віддав за мене Свого Сина. У Його руки в момент смерті Ісус віддає Свого духа. Світляний еліпс з хрестом «проламує» темряву і відкриває простір нового світу, нового життя. Контур еліпса створений переходом від блакитного до світло-коричневого кольору. Потім світло-коричневий колір переходить в темно-коричневий і чорний, який заповнює чотири кути ікони. Знизу, з лівого боку, на темному фоні видно людський череп і дві кістки, які символізують смерть. На іншому боці, в темному куті, зображена труна з написом, який повинен нагадати, що моє тіло покладуть в труну і настане суд, а тоді – вічність без кінця! Перед труною горить свічка.

Уявлю собі великий стадіон. Попереду є завіса, на якій написано: «Відплата за гріх смерть» (Рим. 6,23). Перед нею відбувається суд. Там стоїть судний престол і місце для оскарженого, де його поставлять з кайданами на руках. З одного боку – демони, з іншого – ангели. Демони спокійно посміхаються, ангели сумні. Я стою спереду, на місці обвинуваченого, і відбувається Божий суд. За мною є все людство. Це дуже неприємно, бо відкривається перед усіма багато речей і дається їх до світла. Я хотів би сховатися, але нема де. «Нема нічого захованого, що не виявиться». Всі мої гріхи зняті небесними камерами, нічого не пропущено – жодна хвилина мого життя. Переді мною два ряди книг, кожен рік мого життя записаний в одній книзі. Демони оскаржують. Це реальність – свідоцтва і докази є в книгах. На завісі можуть бути показані навіть записи деяких моїх гріхів. Через декілька секунд виданий ясний вердикт: відплата за гріх – смерть. Смерть – справедлива заплата. Мої руки зв’язані кайданами і я тримаю в них боргову розписку.

Це дуже неприємна ситуація. Кожен з нас колись стане на Божому суді. Але є спосіб, як уникнути цього суду. Боже слово каже: «Якщо самі себе судите, то вже не будете суджені». Вже тепер ми повинні пережити, що стаємо перед Всемогутнім Богом і перед цілим всесвітом та викриваємо свій гріх, свою гріховність. Тепер визнаю: я свавільник, наприклад, сьогодні робив стільки речей без Тебе, Господи, діяв тільки з самого себе, згідно свого розуму і відчуттів.

Вступ

Перш ніж виступиш в цій молитві в Божому авторитеті, необхідно викрити корінь гріха в собі і його різні прояви: осудження інших, неприйняття критики, нездатність до самокритики, хворобливу образливість, мстивість. «Стара людина» в нас (т. порушена гріхом природа) некритично вірить брехні, але сумнівається в правді і уникає її. Треба самокритично визнати цей корінь в нас і його плоди – гріхи. Духовним поглядом на хрест розбуджуємо жаль, призиваючи святе Боже Ім’я.

Тоді слідують питання: Чи хочеш любити Бога і ближнього? Чи приймаєш Ісуса Христа за свого Спасителя? Чи приймаєш Його заповіт з хреста? Чи приймаєш повноту Святого Духа? Наступні питання стосуються відречення від окультизму і від симпатії до поганства. Також ти повинен усвідомити Таїнство святого Хрещення.

В наступній частині підкреслюється віра в Божу всемогутність через усвідомлення того, що Бог створив небо і землю; тоді слідує віровизнання, що Христос воскрес з мертвих, а потім конкретна віра в духовне воскресіння свого народу.

1) Покаяння

а) Я є свавільник. Свавільник не шукає у важливій ситуації Божу волю, не рахується з Богом, порушує Божі закони. Усвідомлюю собі конкретне свавілля і потиху повторюю: «Я є свавільник, я є свавільник …».

б) Гедонізм є фізичний – сластолюбство в їжі, в питті, нечисті почуття, алкоголь, наркотики. Душевний гедонізм – залежність від телебачення, рок-музики, інтернету, людської похвали… Усвідомлюю хоча б один прояв свого гедонізму і потиху повторюю: «Я є гедоніст, я є гедоніст …».

в) Осуджування ближнього. Усвідомлюю конкретне осуджування Бога чи ближніх в думках і словах, і те, що з себе роблю найвищу норму. При цьому потиху повторюю: «Я є осуджувач …».

«Відплата за гріх – смерть». Ісус помер за мене і за мої гріхи. Духом дивлюся на Христовий хрест, на Його 5 ран, і 5 разів повторюю: «Є-ГО-ШУ-АА-АА-АА». При цьому серцем взиваю: «Господи, помилуй!».

«Отож і однієї години (щоденно) не спромоглися чувати зо Мною? Чувайте й моліться» (Мт. 26,40). Ісус кличе, кличе з цілого свого серця! І все-таки, ніхто не піднімав свого голосу так часто і так намарно, як Ісус Христос. Жодний заклик не був так мало сприйнятий – навіть і тими, які пізнали Ісуса як свого Спасителя та Господа.

Тут знаходимо найбільшу суперечність: є люди, які хоча й називають Його Господом, але не наслідують Його. Як це зрозуміти? Дорогу до наслідування Ісуса можна відкрити тільки єдиним ключем – ключем чистої любові. Інакшого не існує. Тому Господь також говорить, що в виконуванні Першої Заповіді «Любитимеш Господа Бога свого над усе» міститься вся правильна поведінка. Дорога наслідування нашого Господа і витривалість на ній неможлива без любові, яка найбільше проявляється в контемплятивній молитві. Хоча б годину (щоденно) з Ісусом (див. Мт. 26,40).

Майже кожна християнська сім’я потребує духовного відродження, яке неможливе без спільної молитви. Це час, коли ми можемо навчитися практично віддавати Богу свої життєві проблеми. Для початку достатньо, щоб принаймні два члени сім’ї почали щовечора спільно молитися т.зв. Святу годину – найкращий час для цього – з 20:00 до 21:00. Всі члени сім’ї на цю годину вимкнуть телевізор, комп’ютери, інтернет, і разом моляться до Бога. Початки найважчі. Але коли подолаємо перешкоди і сформується ця свята звичка, то вона стане основою благословення та утвердження відношення до Бога і до своїх ближніх. Сім’я почне функціонувати як здоровий організм, буде формуватися Божим словом, Божою мудрістю, а не програмою світу, яка нав’язує брехню і аморальність.

Православні віруючі в Росії мали у своєму домі куток, де висіла ікона Богородиці з Ісусом на руках. Тут вся родина ввечері разом молилася.

В кінці Святої години о 21:00 правовірні єпископи і священики дають благословення всім, які в цей час молилися.

Що молитися?

Ісус сказав: «Не могли ви ані однієї години чувати зі Мною? Чувайте і моліться» (Мт. 26,40-41) Основою молитви є усвідомлення Божої присутності, що Ісус тебе бачить, чує і любить. Спершу віддай свої гріхи до Божого світла і з вірою взивай ім’я Ісус (по-арамейськи Єгошуа). Можна повторювати: «Ісусе, Ісусе, Ісусе, помилуй мене» (Єгошуа, ханені!). Тоді здійснюється: «Кров Христа очищає нас від кожного гріха» (1 Ів. 1,7). Це досконалий жаль. Його будеш потребувати в момент своєї фізичної смерті, бо від нього залежить твоє вічне життя у славі з Богом. Якщо відкинеш покаяння, будеш навіки засуджений! (див. Лк. 13,3)